Цугцванг у лабіринті

Коли вони захотіли їсти, Табіяр сказав Даринці, що треба розхитати стовбур одного з дерев. Вони обрали самий найтонший та почали повільно розхитувати. На траву впали три великих твердих кокоси. Принц з великим зусиллям проколов шпагою  верхівки двох:
– Даринко, пий кокосовий сік! Він трохи гірчить, але поживний та корисний.
Сік мав смак густого молока, але трохи віддавав хвоєю. Коли дівчинка майже допила його до кінця, перед ними виник справжній Шаблезубий Тигр. Смугастий, гнучкий, з довгими іклами-шаблиськами, які стирчали з пащеки:
– Зараз я вас із’їм!
Хлопчик впустив свою корзину прямісінько на ногу дівчаті – воно аж підстрибнуло – й вихопив шпагу. Тигр широко роззявив пащу від несподіванки: таке мале, а бажає боронитися!
Доки він приходив до тями й затуляв зубасту морду, Даринка вихопила один з феєрверків й вистрелила у ворога ракетою. Її руки тремтіли, то ж вона промахнулася й ракета влучила у стовбур одного з дерев. Той миттю запалав, вогонь вправно подерся угору по стовбурові, спопеляючи кору під собою. Тигр кинувся до дерева, уперся в згорілу кору лапами, спробував повалити.
– Допоможіть, будь ласка! – рикнув він. – Рубайте дерево! Я вас не зачеплю, клянуся Лісом!
Табіяр вихопив з Даринчиної кишеньки дві чарівні  грушки й миттю злопав. Потім одразу відібрав у неї сокиру й кинувся до дерева. Декілька могутніх ударів – й тонкий стовбур затріщав. Шаблезубець уперся лапами ще раз – і  підрубане палаюче дерево впало. Звір кинувся нагрібати лапами вологу землю на вогонь, принц збивав полум’я скинутою курточкою, дівчинка – гілкою… За хвилину полумінь було подолано.
– Якби вогонь дістався би до вершини, – пояснив Тигр, – вона спалахнула би, як великий факел, бо дуже смолиста. Пожежа перекинулася би на інші дерева. Дякую. Вибачте, що напав на вас. Це усе Перелітна відьма. Вона наказала нам нападати на людей при стрічах, інакше погрожувала спалити наш ліс. Ми не хочемо воювати з людьми, але нас змушують. Ви можете відкрити мені кокоса? Ми дуже любимо цей сік, але дістати його не можемо – шкаралупа занадто тверда навіть для кігтів.
Табіяр, сила якого від двох грушок збільшилася майже у десять разів, заіграшки проколов шпагою верхівки одразу декількох кокосів (вони були на верхівці дерева, яке вони повалили). Дівчинка навчила нового знайомого ставати на задні лапи, брати кокос у передні, підіймати над головою й нахиляти так, щоб сік через щілину витікав прямісінько на язика.
– Чому ти з’їв дві чарівні грушки, а не три? – спитала вона у товариша.
– Від трьох грушок сила збільшується майже у тридцять разів й може просто розірвати людину, – пояснив він. – Не кожен ризикне спожити три магічні грушки одразу! А чотири такі грушки погублять будь-кого, бо ніяке тіло не витримає такої сили.
Принц узяв ще одного кокоса, другий простяг подрузі. Доки вони пили сік, Тигр закінчив трапезу й спитав, куди вони прямують. Діти усе розповіли.