Євгенія Пірог

Один проворний щурик полюбляв стягувати в свою нірку різні речі. І то не так, щоб десь попросив, купив чи виміняв. Здобував щурик свій скарб злодійкувато. То там щось тишком-нишком поцупить, то звідтіля притягне. Мама щурикові сто разів казала: –         Не роби так! Не можна! Схаменися! Сусіди теж йому говорили: –         Не слід такому гарному щурику бути злодієм! Ти псуєш звання щурячого роду! Слухав їх щурик в одне вухо, а другим дослухався, що де без догляду залишилося і радів: –         Я вже велику купу добра маю – геть до самісінької стелі...

Читати далі
  • 21.10.2014

Червоний спортивний автомобільчик думав, що він найкращий у світі. Ще б пак! –         Фарба в мене блискуча, колеса новісінькі, двигун найпотужніший поміж усіх! Їздив автомобільчик вулицями маленького міста, хизувався. Всім заважав, правила порушував. –         Куди на повороті обганяєш? – сердився роботящий пікап. –         Чого перед носом шмигаєш? – гуділи клаксонами поважні автобуси з пасажирами. –         Хіба на переході дозволено зупинятися? – обурювалися модні кабріолети. –         Хто це на заправці вередує, черги не дотримується? – бідкалися звичайні автівки. Навіть «Швидкій допомозі» спортивний автомобільчик не поступався – тиснув на газ і мчав...

Читати далі
  • 13.10.2014

Маленьке сіре козенятко усього в світі боялося. –         Пішли з нами стрибати! – гукали ягнятко, лоша та інші звірятка. –         Боюся колінце забити, – відповідало сіре козеня. –         Дивися, яку барвисту веселку привів літній дощик! – раділи квіти у лузі. –         Боюся ніжки замочити… –         Травичку щипати будеш? – питала сестричка-коза. –         Боюся равликів рогатих, що в траві ховаються. –         А нашого гарного півника бачив? – квоктали заклопотані курочки. –         Боюся… Півник голосно кукурікає. –         А метеликів ловив? – щебетали жваві горобчики. –         Боюся не впіймати… –         А казку читав?...

Читати далі
  • 07.10.2014