Новорічні пригоди Пухнастика

Поділитися

На околицях засніженого лісу, мешкав слухняний, але дуже жвавий зайчик, на ім’я Пухнастик.

Він жив разом із мамою в затишному будиночку під старою сосною, і, на перший погляд, будиночок здавався маленьким, але всередині просторий і теплий, в ньому вистачало місця для всіх.

Всередині завжди панував затишок, на стінах висіли сушені трави та ягоди, на поличках стояли чашечки та безліч смаколиків, а в одній із кімнат тихенько сиділи, улюблені іграшки Пухнастика, на підвіконні біля віконечка світився ліхтарик, який мама подарувала на свята.

Пухнастик був помічником для своєї мами, вони разом прибирали, готували на кухні найсмачніший, запашний морквяний суп, пекли печиво до чаю та просто раділи життю.

Слухаючи, як за вікном розлітається сніг, а дерева гучно стукають у вікно, Пухнастик злякався, підбіг до мами й міцно обійняв.

Мама посміхнулася, промовивши:

— Не бійся, це лише вітер. Пухнастику, який гарний сніг за вікном, а як танцюють сніжинки.

Іноді сніжинка падала прямо на підвіконня, зайчик весело сміявся:

— Мамо! Мамо! Сніжинка прилетіла до нас 🙂

У цей момент світ здавався таким спокійним, а Пухнастик відчував, що найкращий час — це бути поруч із мамою.

Зайчик навчався в лісовій школі, він був уважним, чемним, але понад усе любив пригоди, а найбільше Новий рік, бо лише тоді вірив, що саме на свята трапляються справжні дива.

Найкращими друзями Пухнастика були балакуча білочка Рудя, сильний медведик Топтик і кумедний їжачок Колючок — разом гралися, ходили до школи, мріяли про пригоди, підтримували один одного.

Лісова школа готувалася до Нового Року.

На уроках, звірята вирізали з паперу зірочки, сніжинки, виготовляли новорічні іграшки, а потім прикрашали величезну ялинку біля школи, у кожній прикрасі жила частинка їхньої дружби, тому ялинка починала сяяти по-особливому.

Одного вечора, напередодні свята, Пухнастик запросив до себе в гості.

— Друзі. Зробім щось приємне для маленьких діток, які мешкають поблизу нашого лісу, запропонував Пухнастик.

— Вони ж так чекають Нового Року, подаруємо їм безліч іграшок, смаколиків.

— Чудова ідея, Пухнастику, — відповіла білочка Рудя.

— Це буде наша спільна пригода, а я люблю пригоди та смаколики теж 🙂

— Підскочив від щастя, Пухнастик.

— А, я можу допомогти нести пакунки, — відповів з посмішкою медведик Топтик.

— Я буду слідкувати, щоб ніхто не залишився без подарунка, — додав, їжачок Колючок.

Всю ніч вони готували подарунки, кожен займався своєю важливою справою:

Білочка Рудя допомагала пакувати, медведик Топтик розкладав по торбинках, а Колючок перевіряв список адрес.

У зимову новорічну ніч.

— Ви готові до пригод? — запитався Пухнастик.

— Так! Візьмемо санчата Топтика, вони величезні, — сказала, білочка Рудя.

— Люблю кататися взимку на санчатах і смаколики,— відповів Топтик, кімнату заполонив сміх 🙂

Подарунки помістилися до санчат, і друзі вирушили в дорогу аби нікого не розбудити.

Пухнастик прокрадався тихенько у кожен дім, залишаючи подарунки під ялинкою та промовляв:

— З Новим роком! Нехай у вашому серці завжди живе добро.

Повертаючись вже додому, раптом на шляху з’явився, холодний Вітер-Злюка, який не любив дитячого сміху, гасив вогники, ні новорічних свят.

— Куди, ви зібралися? — Запитався, вітер-злюка.

— Ми новорічні поштарі, доставляємо пакунки до діток, — відповів найсміливіший Топтик.

Вітер страшенно розлютився, він налетів із зимовою хуртовиною, дерева розхитувалися в різні боки, заховавши всі сліди, а санчата зрушили зі шляху аби ніколи не знайшли дорогу додому.

Раптом Пухнастик, голосно сказав:

— Наша дружба сильніше за будь-який холод, Вітре! Тебе нам не перемогти.

Вітер-Злюка закрутив хуртовину ще сильніше, штовхав сніг у різні боки, але зрештою, він не зміг перемогти й зник.

Подарунки доставлені, а наші маленькі мандрівники повернулися додому.

Мама зустріла, обійняла Пухнастика і любляче промовила:

— Я пишаюся тобою, синку!

— Ти справжній герой! — Додала Рудя.

— Найкращий новорічний поштар, — сміявся Топтик.

— Кожен з нас справжній герой, — додав Колючок.

Пухнастик тихо промовив:

— Справжня пригода в Новорічну ніч, це дарувати радість іншим.

Щороку в лісі з’являються маленькі сліди зайчика, а дітки й досі, прокидаючись, знаходять подарунки біля ялинки й вірять в новорічні дива.