Іван Гавріліченко

До бабусі Галі привезли онука — Сашка. Сашко — жвавий, навіть непосидючий чотирирічний хлопчина, який вже вважає себе дорослим і самостійним. Ходить по дворищу, командує курми. Заглядає до свиней. Грається з котами. І поки бабуся поралася на кухні, Сашко, непомітно вийшов зі двору і попрямував спочатку до шкільного двору. А звідти вже й дійшов до сільського клубу. Там недалечко. А біля клубу вже підійшов до траси та став голосувати. На диво, на його вимогу зупинився дядько на мотоциклі з коляскою. Запитав Сашка, — “тобі куди?”. Дядькові виявилося по дорозі з...

Настало літо. Пора літніх канікул. Знову до бабусі Ірини з’їхалися онуки. Коли стоїть гарна погода, то вся родина сідає їсти на дворі. Великий стіл накривають скатертиною або цератою, розставляють тарілки, розкладають ложки та виделки. Онуки, як справжні офіціанти, приносять страви, напої. Після того, як стіл повністю накрито, всі всідаються та починають їсти. Та коли ви їсте на дворі, до вас, незалежно від вашого бажання приєднуються незвані гості — комахи. Мухи, наприклад, так і кружляють навколо хліба, супів або компотів. Бабуся, дідусь та старші онуки відганяють їх, щоб не заважали. Одну...

Ось Іванку вже сім років. Вони з батьком вже багато разів були на риболовлі. Тепер Іванко знає, що рибу не випускають. Знає як користуватись підсакою, що таке ятір. Звечора підготували вудки, накопали черв’яків, накрутили хлібних кульок. Рано-раненько одягнулись, взули гумові чоботи та з веселою піснею покрокували до річки. Прийшовши до річки знайшли пару місць, які якраз підходили для вдалої риболовлі. Іванкові дістався дерев’яний човен у березі, що був міцно пришвартований. А батько пішов на кладку за три метри від цього човна. Іванко сів у човна. Прив’язав ятір, в який він...

Коли Іванкові було 4 роки, батько вперше взяв його з собою на риболовлю. Стояв гарний, сонячний, літній день. Сонечко пригрівало, і все здавалось навколо дивовижним. Річка, з переливами сонячних променів. Узбережжя, наче на світлині якогось райського місця. Одним словом Іванко був в захваті. Його батько тим часом був зосереджений на риболовлі. Він показував синові, як треба тримати вудку, як нанизати хробака на гачок, як розпізнати за поведінкою поплавка, що риба клює. Іванко спочатку уважно слухав, але потім втратив інтерес та грався собі з піском, час від часу вдивляючись як справи...

У бабусі Галі дві доньки. У одної двоє діток — Іванко і Марійка. А у другої, троє — Сашко, Ірися та Маринка. І щоліта бабуся Галя приймає у себе цю ватагу. На три місяці бабусина хатина перетворюється на дитячий табір. Щовечора планують, яку роботу потрібно зробити на наступний день, розподіляють обов’язки. Хто збирає вишні, хто чистить у курнику, хто натягає води з криниці, хто миє посуд після сніданку, хто після обіду, хто після вечері. Справ вистачає на всіх. Але не завжди до вподоби робота. То Іванко каже: “Не хочу мити...

Петрик і Маруся погодки. Марусі 7 років, а Петрику 5. Петрик пустун і бешкетник. А Маруся така, ну знаєте — прямо дівчинка-дівчинка. Тендітна, лагідна. Коли граються разом, часто-густо Петрику обов’язково треба, щоб у нього були такі самі іграшки або книжки. Хоче не відставати хлопчина.  Одного разу до Марусі приїхав в гості друг — Василько. Вони гралися разом. Раптом Маруся каже: “Василько, ми коли виростемо, я одружуся з тобою” А Петрик тут як тут, не відстає: “Ні, це я одружуся з Васильком”.  Дорослі усміхнулися “Петрику, одружуються, беруть шлюб хлопчик та дівчинка....