Іван Гавріліченко

У бабусі Галі дві доньки. У одної двоє діток — Іванко і Марійка. А у другої, троє — Сашко, Ірися та Маринка. І щоліта бабуся Галя приймає у себе цю ватагу. На три місяці бабусина хатина перетворюється на дитячий табір. Щовечора планують, яку роботу потрібно зробити на наступний день, розподіляють обов’язки. Хто збирає вишні, хто чистить у курнику, хто натягає води з криниці, хто миє посуд після сніданку, хто після обіду, хто після вечері. Справ вистачає на всіх. Але не завжди до вподоби робота. То Іванко каже: “Не хочу мити...

Петрик і Маруся погодки. Марусі 7 років, а Петрику 5. Петрик пустун і бешкетник. А Маруся така, ну знаєте — прямо дівчинка-дівчинка. Тендітна, лагідна. Коли граються разом, часто-густо Петрику обов’язково треба, щоб у нього були такі самі іграшки або книжки. Хоче не відставати хлопчина.  Одного разу до Марусі приїхав в гості друг — Василько. Вони гралися разом. Раптом Маруся каже: “Василько, ми коли виростемо, я одружуся з тобою” А Петрик тут як тут, не відстає: “Ні, це я одружуся з Васильком”.  Дорослі усміхнулися “Петрику, одружуються, беруть шлюб хлопчик та дівчинка....