Принцеса без корони

У невеликому королівстві Нарцисія жила принцеса Віола. Вона терпіти не могла пишних суконь чи вигадливих зачісок. Її мати, королева Вікторія, суворо забороняла доньці виходити в сад до садівника Тео, адже саме цей мудрий чоловік навчив її бачити світ по-справжньому. За непослух Віолу замикали в кімнаті на цілий день. Спершу їй це дуже не подобалося, але згодом вона звикла. Та одного дня, коли принцеса вперше за довгий час захотіла прогулятися, мати знову стала на заваді.

— Мамо, дозволь мені піти до саду, — попросила Віола. — Я вже рік не виходила на вулицю. Мені це вкрай набридло.

— Ні, Віоло, ти знову бачитимешся з Тео, — відрізала королева Вікторія.

— Але чому? Що я такого зробила?

— Ти маєш носити пишні сукні та корсети, а не цей простий одяг. Пам’ятай, що ти принцеса! — суворо мовила королева і вийшла, гупнувши дверима. Віола вирішила, що більше не слухатиметься мами. Вона рішуче скинула незручне вбрання і знову одягла улюблену просту сукню. Озирнувшись довкола, дівчина почала міркувати, як непомітно вибратися з палацу, адже двері були зачинені на замок. На щастя, її покої розташовувалися на першому поверсі, тож вона вирішила вилізти через вікно. Опинившись на волі, принцеса одразу побігла до свого давнього друга.

— Привіт, Тео! Давно не бачилися, — радісно вигукнула Віола.

— Привіт, Віоло. Неймовірно радий тебе бачити, — щиро усміхнувся садівник.

— Чи можеш ти допомогти мені втекти з палацу? Мені набридло жити під замком.

— Звісно, я допоможу. Проте для цього потрібно багато часу та ретельний план. До того ж, куди саме ти тікатимеш? 

— Неподалік живе моя двоюрідна сестра, я піду до неї, — відповіла дівчина.

Але щойно вона це промовила, як у саду з’явилася охорона разом із тіткою Кларіссою, яка завжди любила сварити племінницю. Вартові підхопили принцесу під руки й понесли назад до покоїв. Коли двері за нею знову зачинилися, тітка влаштувала Віолі гучну прочуханку. Зрештою, коли сварка вщухла, весь палац ліг спати. На ранок усе королівство здригнулося. На Нарцисію напав величезний дракон, який ледь не спопелив палац! Віола миттю вискочила через вікно на вулицю. Вона придивилася до нападника і з подивом помітила, що велетень жалібно скиглить. Як виявилося, у бідного дракона просто страшенно боліли зуби, бо він з’їв забагато солодкого. Не гаючи ні хвилини, дівчина кинулася на королівську кухню й ухопила великий шматок м’яса, щоб змусити нападника відкрити пащу. Також вона забігла до ванної кімнати по зубну пасту та щітку. Побачивши ласий шматочок, дракон миттєво втихомирився, сів на землю і слухняно роззявив рот. Віола відважно заходилася чистити йому зуби. Щойно вона закінчила роботу, задоволений велетень проковтнув м’ясо, полегшено зітхнув і полетів назад до свого лігва. Вражена сміливістю доньки, королева Вікторія нарешті відпустила Віолу. Щаслива принцеса одразу побігла до своєї двоюрідної сестри, у якої й залишилася жити. Свою матір вона, звісно, навідувала, але не дуже часто. Згодом цей дракон остаточно зруйнував фальшиве та пишномовне королівство Нарцисія, а Віола нарешті знайшла своє справжнє щастя і жила довго та щасливо.