Казки для дорослих

Ох, яке ж диво зварила Ориська — варення не варення, а правдиве закляття в горщику! Бурштинові грушеві скибочки, ніби сонячні осколки, грали собі в солодкому нектарі, а заморожена вишня додала тій бурштиновій казці рубінового  Ориська тим варенням не тільки гостей частує, а й від прикрощів ліки має. Каже: «З’їж ложечку бурштиново-рубінового варення — й печалі розтануть, як сніг на весняному сонці!» Може, й тобі спробувати зварити? Ось рецепт Орисьчиного бурштиново-рубінового варення з вимочуванням груш у содовому розчині: Інгредієнти: Приготування: Крок 1: Підготовка грушГруші наріж скибочками, як наче херсонський кавун. Розчини...

Минулого тижня Ориська, сидячи під великою крислатою сосною, згадала про свої яблучні пацьорки й вирішила: “А чом би й ні? Зроблю такі ж солодкі прикраси з апельсинів!” І вийшли у неї завиванці, мов сапфіри на нитці, що радість дарують кожному, хто скуштує. Продукти: Приготування: 1. Шкірка для прикрас. Вимийте апельсини. Розріжте на четвертини. Зніміть шкірку з апельсинів, але робіть це обережно, наче знімаєте найтонше мереживо. Наріжте її довгими смужками, наче херсонський солодкий кавун. 2. Замочіть у холодній воді. Міняйте воду разів три на день, а можна й більше. Як тільки...

Я жовтогаряча, нестримна, скромна і смілива водночас. Я непомітна і яскрава, тиха і голосна. Я забуяла і зів’яла, мій час визначений і нескінченний. Весна. П’янке повітря. В ситій, напоєній землі, що вдосталь відпочила, пробуджується нове життя — крихітний сріблястий парашутик. Міцно вчепившись у грудочку землі, я вперто пробиваюся до сонця, мого божества. Я вибухаю зеленим паростком, наповнююся соками матері-землі, я народилася! Я є! Я Дитина, спрагла до всього нового. Я зачаровано пізнаю світ. Я вірю й обманююся, прошу пестощів і тремчу від ніжності, коли мене огортають любов’ю. Швидко перетворююся на...

Ранок добрий! Ориська прокинулась у чудовому гуморі. Наснилися їй овочі, що просилися в новий рецепт. Сон Ориськи: Головував на зібранні пан Буряк, поважний і червонолиций, немов справжній господар. Він закликав усю овочеву братію замислитись над своєю цінністю, калорійністю, кольором, смаком і місцем у новій страві. Першою підняла руку пані Морквиця, дівиця струнка і приємна на обличчя: — Як усі ви знаєте, я родом з Афганістану. Моїх предків знали ще 4000 років тому. У нас у родині понад 60 сортів усіх кольорів — оранжевого, червоного, чорного, жовтого, білого й навіть фіолетового....

В країні Гарбузяндії жили-були гарбузи: пузаті, ребристі, овальні, круглі, плескаті, довгасті, химерні й неймовірно прекрасні;  жовтогарячі, помаранчеві, жовті, зелені, сиві, білі, сірі та навіть сині; солодкі, запашні й аж гіркі.    Один молодий, спесивий та бундючний Гарбузяка заклався з іншими гарбузенками, що спокусить одну файну господиню, знану Ориську.  Гарбузяка був видний гарбуз. Красень із видовженим тілом, потовщенням у вигляді насіннєвої камери  біля квіткового кінця, схожий на гігантську грушу, спекотно помаранчевого кольору. Такий собі живчик і пустун. Дочекався Гарбузяка недільного дня, зручно умостився на воза, серед інших гарбузів і поїхав з господарем на базар. А...