Всеволод Паталаха

1. Оксанка прокинулася рано: тато й мама обіцяли сьогодні поїздку на лісове озеро. Одяглася, умилася, почистила зубки й побігла на кухню. Мама й тато вже готували сніданок. Дівчинка привітала батьків та сіла біля розкритого вікна. Запах свіжого повітря змішувався з ароматом маминих грінок на пательні. Травневий світанок обдаровував кухню співами горобців, які густо обсіли вишню, яка доцвітала прямо під вікном. Ось вони знялись у повітря: на дерево залізла кішка. Вона вибралася на найближчу до будиночка гілку й стрибонула на підвіконня. Оксанка погладила її й пригостила молоком з холодильника. Мама поставила...

Я прокинувся, як і хотів, уранці, якраз опівночі. Сонце стояло майже над головою, сніг на дорозі блищав і було страшенно жарко. Двоє метеликів вили на гілці штахетнику гніздечко й цвірінчали. Кішка Бурка знову загнала мого улюбленого вовкодава Портоса на самісіньку верхівку зрубаного три роки тому дуба й він жалібно нявкав. Довелося мені летіти на верхівку. Верхівка дуба була укрита великими білими квітами, бо він якраз розцвів. Я узяв Портоса на руки й побачив, що по дорозі до моєї повітряної печери скачуть двоє ящірок, утрьох на одному вороному равликові. Він біг...