Володимир Вакуленко-К.

Десь поблизу безпомічного села шипіла вогняним голосом війна. Гуманітарна поміч розліталася військовими наметами оборонців. Про тих, хто не зумів залишити свої любі землі, ніхто не подбав. Не до того було – і люди в тилу це добре розуміли. Самі ж солдатики заходили з блок-постів, часом і поранені. Вони просили лише помитися та й перевдягнутися в щось чистіше. А за це, щиро винагороджували людей, коли рибними консервами, а коли й консервованим м’ясом. Наближалася зима. Восени, коли було ще тихо, Микола встиг викопати бульбу, та запасся городиною. Вони залишилися. Тоді була якась...

А знаєте яким чином народжуються казки? Як, ви не знаєте? Простіше не буває, чесно. Коли ти поглинаєшся простором прогулянки, не вишукуєш казку – ти просто вітаєшся з мешканцями казки, а вони повсюди. Головне спостерігати за навколишнім середовищем. Але казки рідко блукають серед людей, вони живуть здебільшого в тиші. І коли казочка виформовується, вона відшукує письменника, щиро посміхається і говорить: «А ти не забув мене записати? Я вже доросла, розкажи мене діткам. Вони охоче послухають.» І я, сідаю на травичку, дістаю нотатника і швидко записую те, що мені розповідається. Нещодавно отак,...

Ніхто із нас не відає точно скільки в глибочині давнини загубилося стародавніх легенд. Навіть величезні прадуби не все пригадують. Один лише дідо Вітер, від самісінького початку створення цього світу, збирав позабуті легенди та й складав їх до чарівної скрині. Ту скриню він викував власноруч із крапельок роси, з пелюсток айстр та осіннього листя. А ще з тієї скрині Творець всіх створінь, після хмурої непогоди, діставав райдугу. Ви запитаєте, що ж робив дідо Вітер з тими легендами? А у діда Вітру, як і у всіх дідусів на світі, був розбишака-онук, якого...

Певно сама казка починається з невідомих слідів біля твого порогу – хтось зі звірів, у затишному і теплому барлозі, розповідає неслухняному ведмедику срібні оповідки: про малинові чагарі та щедру бджілку зі свіжим золотим медом у новеньких цебрах. Ведмежа казка обов’язково здійсниться, але усьому свій час. До людей взимку поспішає своя казка: спочатку з дарунками до всіх приходить Святий Миколай. Він знає точно коли дитина засинає, ось тоді й тихенько кладе під подушку дарунок. А згодом приходить різнокольоровий Новий Рік де ялинка горить всіма барвами Неба! Далі не менш очікуване Різдво,...

Це було наскільки давно, що я навіть і не пам’ятаю, чи було те, що я оповідаю, правдою. Хтось придумав слово ЖИТТЯ, але нікому було комусь знати, що то таке, – тоді розмовляли поміж собою зорі й у космосі був страшенний хаос. А ще була нескінченна темінь, і маленькі зорі часто наскакували на великі і від цього їх лоби були постійно в подряпинах і ґулях. Верховна Зірка бачила такий постійний гармидер, і стало їй жаль маленьких бідолах, тож вона придумала світло. На деякий час у космосі запанувала гармонія, але це не...