Наталія Клевцова

За годину після цієї розмови дзвінок біля дверей квартири зацвірінькав. Мама Яна відчинила і привітала гостей: Мирослава з його мамою.  — Мене звати Ліна.  — На честь славетної поетеси назвали, — пояснив Мирославчик. — Добрий вечір, дозвольте з вами повечеряти? — в її руках був святковий солодкий рулет. — Не боїтесь калорій? — запитала мама Ліна. — Не боїмося, тому що балетом займаємося, — засміялася Богданка, як гучний дзвоник й узяла солодкий презент. — Чом би й ні, якщо калорії не зайві, дякуємо, проходьте, будь ласка, — мамі Яні гості...

— Гарна в тебе шапка, он як на ній сніжинки блищать! — захоплено промовила Богдана. — А моя мама каже: надінь шапку, надінь шапку. В давнину українці без шапки ніколи на вулицю взимку не виходили: гарна шапка — гордість козака! В народі кажуть, що з усіма труднощами завжди можна впоратися,  шапками закидати. — Так після снігопадів і на деревах снігові шапки, — додала дівчинка. — Це як злітно-посадкова смуга для саней Санти і його оленів. Вони будуть перепочивати на зупинках і далі їхати, щоб і в інших містах дітей привітати....

Сніжинки мчали у великій хмарі, як балеринки на балет. Вони нізащо не хотіли запізнитись. Їх виступ має назву: «Перший сніг», а ми чекаємо на сніг цілий рік. За рік ми дорослішаємо, у чомусь стаємо  мудрішими, інколи робимо помилки, а коли випадає навкруги сніг, то намагаємося почати усе з чистого аркуша. Тому що аркуші також білі, як чарівні сніжинки, що падають в наші долоні. — Спіймала, — радіє Богдана. На її долоньці опинилася сніжинка зі складними візерунками й швидко розтанула. А ті сніжинки, які лягли на рукава її пуховика — залишилися....

– Тату, а валізка тепер заспокоїться? – запитала Катруся за вечерею, після повернення з дитячого садочка. – А вона що, нервувала? – пожартував батько, але ніхто не сміявся. Катруся продовжила допитуватись: – Мама сказала, що вона тривожилася. Яка така тривожна валізка? Закипів забутий чайник, аж зашипів, булькаючи окропом на плиту.  – Я так багато туди води залила, але він таки швидко впорався і кип’яток готовий. Кому чаю? – запропонувала мама. – Всім нам, – батьків голос залишався сумним, хоч він і намагався жартувати. Мама налила заварений чай у чашки, а...

Марія Антонівна стояла в церкві й тримала свічку в руці, в іншій — маковий букет. Пахучий букет зазвичай доповнюють помаранчеві чорнобривці, свіжа м’ята, айстри білі та бордо, пряний любисток. Збирати букет до Маковія є стародавньою традицією, щоб і наступного року все розквітло в саду і на городі — мак захищає від злих духів. Церковний дзвін сповіщає про закінчення урочистого Богослужіння. Свято також має іншу назву — Перший Спас. Дзвони дзвонять, а жіночки с освяченими букетами трав задумливо з церкви виходять. Розходяться. Село маленьке, але ми любимо його всім селом. Вечоріє....

Батькам майбутніх музикантів присвячується.І не тільки.А також всім, хто обожнює Музику і Мистецтво.Читайте, надихайтесь. Ноти ДО, РЕ, МІ, ФА, СОЛЬ, ЛЯ, СІ шукайте. Вони заховались серед слів, але у вас все вийде! Автор артказки: Наталія Клевцова.Музичний консультант: Анастасія КлевцоваАрт-консультант: Олена Клевцова Дорога До до Ля  — Де ти є? В якій би країні Світу ти не знаходився, завжди доречно відвідати країну Музики. — Що для цього треба?  — Нічого зайвого, тільки мати при собі особливий ключ. Ключі бувають різні: “Фа”, “До”, “Соль”. І найпоширенішим з них є ключ Соль, або як...