Снігові пустощі або що у вас в холодильнику?

Обидві матусі: мама Яна і мама Ліна поверталися разом і ледь протиснутися у двері парадного входу багатоквартирного будинку в якому мешкали, тому що виконували спільний план: запастися продуктами на свята. Вони робили це вже не вперше, бо коли робиш такі закупки заздалегідь, неодмінно щось з’їси, а як потім готувати? Не вистачить продуктів для начинки в пиріжки, смачну кутю і салати.

– На свята будемо стільки всього готувати, тож добре, що прикупили напівфабрикати, я вареників із сиром сьогодні наварю, – хвалилася мама Яна.

– Гарна пропозиція і я свою морозильну камеру перевірю, там багато заготівель, – була відповідь Ліни.

– Діти скоро повернуться, а ми їх зустрінемо гарячим обідом. 

Тож матусі розійшлися, щоб гарячі страви приготувати. Хоч і в різних квартирах, але обидві вирішили нашвидкоруч поставити воду кип’ятитися і відварити вареники. І тільки мама Ліна вирішила решту вареників заморозити, і відкрила дверцята морозильника, як закричала від несподіванки. На неї дивився маленький сніговик, він витріщив очі, як справжній хазяїн цього холодильника. На маму Ліну він дивився очима, зробленими з горошин чорного перцю, а ніс йому замінив шматочок морквини.

– Несподіваний гість! Як потрапив сюди? – звернулася до нього Ліна, бо була дуже здивована.

Вона відпустила дверцята і вони повільно зачинилися.

– Живи, а Мирослав прийде і мені розповість, що ви тут з ним без мене накоїли.

В тож час у квартирі мами Яни пригоди ще не почалися, як задзвонив телефон.

– Алло, Ліно, тільки бачилися, все добре? – взяла слухавку і запитала вона.

– У вас в холодильнику гості не розмістилися? – замість відповіді запитала мама Мирослава.

– Ліно, в тебе точно все гаразд?

– Піди й перевір, бо я думаю, що наші діти разом ці сюрпризи нам готували, – розсміялася мама Ліна.

Мама Яна вирішила, що таки треба перевірити свій холодильник. І в ньому вона побачила такого ж маленького сніговика.

– Здається, я знаю що з цим жестом доброти робити, зараз розповім, – узявши слухавку, звернулася вона до подруги.

Діти поверталися з навчання. І що вони побачили: двох мам, які зліпили двох снігових дам. І якраз фотографувалися разом із ними.

– Що ви тут робите? – першим запитав хлопчик.

– А ми з вашими гостями, яких ви залишили в холодильнику робимо спільні фото.

– Але ж наші гості були маленькими, – розгубилася Богданка.

– Були маленькими, але варення і соління з холодильника поїли й одразу підросли. Навіть не знаю, чи залишилося щось їстівне для вас, кажуть же: “як гукнеш, так і відгукнеться”, – з усмішкою відповіли матусі, жартуючи.

Та діти їх вже не чули, бо були такі зголоднілі, що чимдуж мчали перевірити, чи залишилося вдома щось поїсти для них.