Інна Чешенко

А у нас біля двора Бджілки мед збирають, Веселиться дітвора, Гарно сонце сяє. Ґедзик залетів на дах, Джміль літа на ґанку –  Експедиція комах, Єдність на світанку. Жук на дерево злетів, Задзижчала бджілка: — Ич як сильно зашумів! І собі на гілку. Їжачок там проповзав: — Йой, у вас цікаво! Карнавал комах настав? Любі мої, браво! Муха і собі до них, Нумо веселиться, Овід враз сюди прибіг, Павучок й мокриця. Раптом вітер зашумів, Сонечко сховалось, Та ще й грім як загримів, Ух, ледь врятувались Файно було у дворі, Хоча й...

Було це насправді чи вигадка може, Жила собі дівчинка гарна й пригожа. Усі милувалися вродою Анни, І наче у всьому була бездоганна. Та тільки була неслухняною дуже, До всього повчання було їй байдуже, Навчатися зовсім ніяк не хотілось, Та сталося так, що вночі їй наснилось, Неначе потрапила в світ пречудовий, І люди там, й звірі були загадкові. Побачили дівчинку, замилувались. «Ти звідки взялася?» – усі дивувались. І знітилась Анна, і дуже злякалась, Таких бо чудес з нею ще не траплялось. «Куди я потрапила, – думалось їй, – Невже я в...

Серед лісу, на долині У малесенькій хатині, На незвіданій землі Жив юнак в однім селі. Змалку був він сиротою. Мав три гроші за душою, Тож пішов юнак по світу В дивних пошуках просвіту. Йшов чи мало, чи багато В вечорі дійшов до хати. Стукнув в двері рази три, Враз з’явилися вітри. Всі чотири прилетіли, Хлопця в хату запросили: — Ну розповідай, юначе, Де, що чув, кого де бачив? Жити далі як міркуєш? Йти куди тепер плануєш? І сказав юнак сміливо: — Якщо вам це так важливо, Йду, куди веде дорога....

Було давно це, чи недавно. Десь на незвіданих вершинах, Де солов’ї співають славно, Жила собі одна родина.   Турбот було в них забагато, Як зазвичай у всіх родинах. Бо мали чотирьох дівчаток Й бешкетника малого сина.   Та довелось одного разу Батькам піти кудись у справах. Дівчаткам видали одразу Горня з намистом на забаву.   Малому сину залишили То лук і стріли на потіху. Швиденько з двору поспішили, Не мали й гадки-бо про лихо.   Дівчатка порались в господі — Батькам в усьому допомога. Хлопча сиділо на колоді І поглядало...

Послухайте казку минулого часу Як діва — краса загубила прикрасу І довго шукати її довелося Тож я розкажу з чого все почалося Стояв собі замок на березі моря Жила в нім родина не знаючи горя Цар Дарій — хоробрий у царстві тім правив І мешканець кожен царя свого славив Він взяв собі жінку чарівної вроди Не царської крові, з простого народу Тому розізлилася мати — цариця Покликала відьму у свою світлицю — Що хочеш віддам лиш зведи її з світу Від тебе уранці чекатиму звіту. Та їхню розмову почула служниця...

За далекими лісами, За безкрайніми морями, Там де гори з кришталя Є чарівна там земля Щойно встане ясне сонце, Перший промінь у віконце, Прокидається весь світ, Все вбирається у цвіт В тім далекім диво – краї, Соловей пісні співає, Дивні квіти розквітають, Звірі ліс охороняють. Серед лісу на долині У білесенькій хатині, Мешкала собі дівиця Чорноброва, яснолиця, Русі коси, сині очі, Голос – мов струмок дзюркоче. Їй ім’я, чарівна Лада, Вона  всьому завжди рада, Мала дівчина у спадок Диво – скриньку, так, на згадок В скринці тій маленька  фея На...

Минуле то, а чи майбутнє, Історія та незабутня. Країна зветься Алія, Про це і розповідь моя   Десь у країні тій, далекій Там, де панує мир та спокій, Де літо завжди й синє море, Там, де незвідані простори,   Де все у цвіті, все буяє, Країну німф оберігає, Кентавр Хірон – то добра вдача І фея – що багато значить,   Пегаси та єдинороги Завжди укажуть путь – дорогу, Русалка піснею побавить, А лісовик у лісі править.   Панує в царстві ельф Пріас, Славетний парубок у нас. І має ельф...