Якось півень Станіслав, Вийшовши на ґанок, Сам з собою розмовляв, Лаявсь на світанок: “Кожен ранок я один Сиджу на паркані І чекаю на проміння в білому тумані. А коли нарешті сонце вийде із дрімоти я кричу “Ку-ка-рі-кууу”… Що це за робота?” Тут із звідкілясь слова: “Будь здоровий, півне! Дуже вдячний я тобі За ранкові співи. Зустічаєш ти мене кожен світлий ранок, Я подякувати хочу.” – промовляв світанок – “Півне, друже, за твої муки та страждання, виконаю я твоє будь-яке бажання!” Пишнохвостий Станіслав Довго думати не став: “Отже, маю я бажання,...
