Уляна сиділа на підлозі у своїй кімнаті і допитливо дивилася на новенький портфель. Він був жовто-блакитний, із маленьким зайцем на кишеньці, і пахнув ще зовсім новим шкільним приладдям. Дівчинка легенько притиснула обновку до себе і прошепотіла: «Привіт, друже. Ти готовий до школи?» Портфель, звісно, нічого не відповів, але Уляні здалося, що він трохи похитнувся, ніби вагаючись. Та що там портфель, дівчинка сама неймовірно переживала та боялася неминучих змін у житті — похід у перший клас. «Мамо!» — голосно покликала дівчинка, і та зазирнула до кімнати, витираючи руки рушником та принісши...
