Сонячний кіт та дощова хмаринка
У країні, де сонце і дощ завжди жили у злагоді, жив собі кіт, на ім’я Лапчик. Він був незвичайним котом, адже кожен його крок залишав після себе маленькі сонячні промінчики. Лапчик завжди був веселим і приносив світло всюди, куди б не пішов. Люди любили його, бо він ніби розганяв усі хмари та похмурі дні.
Але, як це часто буває в чарівних країнах, не всім подобалися тільки сонячні дні. У небесах мешкала маленька хмаринка, на ім’я Дрібка. Вона завжди мріяла подарувати світу дощ, щоб земля могла напитися води, а рослини — зростати. Проте Лапчик, своїм сонячним сяйвом, завжди висушував її краплинки, навіть не підозрюючи про це.
Одного дня Дрібка вирішила поговорити з Лапчиком.
— Чому ти завжди світиш так яскраво? — запитала вона з ноткою смутку в голосі. — Я намагаюся принести дощ, але твій світ геть висушує мене.
Лапчик здивувався. Він ніколи не замислювався, що своїм світлом може комусь заважати.
— Я просто люблю світити, — відповів кіт. — Я не знав, що це тобі шкодить.
— Мені не шкодить, але через твоє світло дощ не може падати на землю, — пояснила Дрібка. — А світові іноді потрібна вода, щоб усе зростало.
Лапчик задумався. Він дійсно ніколи не бачив, як після дощу все оживає. Він вирішив спробувати зрозуміти Дрібку і запропонував їй угоду:
— А давай ми разом будемо працювати? Я дозволю твоїм дощам литися, а ти залишиш мені час, щоб зігріти все після цього.
Дрібка посміхнулася.
— Це чудова ідея! — радісно погодилася вона. — Так ми зможемо працювати разом на благо всього світу.
І з того дня Лапчик і Дрібка стали нерозлучними друзями. Вони чергувалися: спершу на землю приходила Дрібка, і її краплинки дощу напували поля, а потім Лапчик зігрівав усе своїм теплом і дарував промені надії й радості.
Селяни помітили, що їхні врожаї стали кращими, дерева зеленішими, а квіти — яскравішими. Вони зрозуміли, що інколи потрібно як сонце, так і дощ, щоб світ був гармонійним.
З того часу Дрібка більше не боялася загубитися у променях Лапчика, а Лапчик радів, що може ділитися світлом у найкращий час. Разом вони подарували світу справжню рівновагу між теплом і вологою, між радістю і спокоєм.
