Людмила Олександрук

Тільки-но Ослик Мося вийшов за поріг свого будиночка, одразу підтюпцем подався до хвірточки, що відділяла його подвір’я від дороги. Сьогодні у нашого Ослика особливий день — він, разом з усіма наймолодшими мешканцями ближнього лісу, отримав запрошення до «Лісової школи». «Цієї суботи, о дев’ятій годині ранку, на території «Сонячної Галявини», у тіні зелених дерев відбудеться перше заняття для звіряток-маляток. Будь ласка, приходьте!» — було написано у запрошенні. — Не спізнитися б! — подумав Ослик Мося і задріботів ніжками, прискорюючи кроки. Серед великої кількості маленьких звірят, що, мов горох, розсипалися по всій...

Ще сонечко не вмилося ранішньою росою і його перші промені лишень визирнули з-за обрію, а Ослик Мося вже вийшов зі свого будиночку. Він солодко потягнувся і замріяно подивився в далечінь. Скільки цікавих пригод чекає на нього сьогодні? Сам дядечко Бобер запросив нашого Ослика до себе у гості, порибалити біля річки. Ослик Мося до запрошення поставився дуже відповідально: взув гумові чобітки, щоб не намочити ніжки у воді, й одягнув брилика, аби сонечко не напекло йому голову. Потім взяв відерце, поклав у нього мамалигу, ту, що мама зварила, причепив збоку вудку і...

В одній добропорядній сім’ї жив собі папуга, і був у нього маленький, але дуже затишний будиночок. А в тому будиночку чого тільки не було: і жердинка, на якій папуга любив подрімати після смачного обіду, і люстерко, в якому він часто милувався своїм відображенням, і гойдалка, щоб гойдатися для покращення настрою. Та найголовнішим надбанням папуга вважав своє ім’я, найгарніше ім’я на всьому білому світі, яке він з гордістю міг вимовити сам! Його звали Арчибальд. Але близьким і друзям він дозволяв називали себе просто Арчі. І все було добре, і усім Арчибальд...

Чи знаєте ви нашу Настуню – гарненьку дівчинку з великими розумними очима та кирпатим носиком? А вже як мама заплете їй у кіски бантики і одягне чистеньке платтячко, то такої красуні годі й шукати! Тільки все це Настуні ні до чого, бо наша Настуня дуже любить поплакати. От і сьогодні вранці мама погладила її по голівці, ніжно поцілувала і сказала: «Доню, прокидайся. Дивись, вже сонечко заглядає до тебе у вікно. Час вставати». Та Настуня кривить гарненького ротика, тре кулачками очі і починає плакати. − Я не хочу прокидатися! І вставати...

Ослик Мося має дуже добре серце і веселу вдачу, але у нього зовсім немає друзів.  Запитаєте: «Чому?». Та все тому, що наш ослик занадто сором’язливий і невпевнений у собі. Йому завжди  здається, що він не досить розумний, не досить красивий, не досить спритний. Хто ж з  ним, з таким, захоче товаришувати? І ось одного сонячного ранку ослик Мося, як завжди, прокинувся у доброму гуморі. Він охайно застелив своє ліжечко, умився, почистив зубки і вийшов з будиночка пощипати  на лужку свіжої соковитої травички. Але тільки-но Мося нахилив голову і потягнувся за...