Пригоди Мампи і Пампи: Велика тропічна пригода
Привіт, маленький читачу!
У густому тропічному лісі, високо на пальмі, жили дві сестрички-мавпенятка — Мампа і Пампа. Вони були близнючками. Відрізнити їх можна було лише за хвостиками: у Мампи він був шоколадно-коричневим, а у Пампи — з білою весняночкою на кінчику.
Дівчатка дуже любили пустувати. Поки мама працювала в Тропічній Школі, а бабуся Келла відпочивала, сестрички весь час шукали пригоди.
Одного сонячного ранку Пампа не всиділа на місці.
— Мампо! Мампо! — закричала вона, підстрибуючи. — Побігли на Золотий Пляж! Там точно чекає неймовірна пригода!
І вони миттю зіскочили з пальми та помчали крізь джунглі. Бабуся Келла тільки встигла зітхнути…
На теплому золотому піску, на камінчику, ніжився їхній друг — червоний краб Бенто.
— Бееентооо! — закричали близнючки разом. — Лови нас!
Вони з розгону стрибнули до нього. Бенто так злякався, що аж підскочив!
— Ой-ой-ой! Ви мене ледь не злякали до смерті! — вигукнув він.
Мампа і Пампа засміялися і міцно обійняли Бенто.
— Бенто, а давай гратися! — сказала Пампа. — Ходімо шукати Соню і влаштуємо великий пікнік!
— Соня, мабуть, знову десь солодко спить, — усміхнувся Бенто. — Сьогодні вранці я бачив, як вона заснула на великому пальмовому листку. А річка підхопила її і понесла вглиб лісу…
— Треба її знайти! — рішуче сказала Мампа.
— Побігли! — підхопила Пампа.
І троє друзів вирушили на пошуки лінивця Соні.
Вони йшли уздовж річки. У джунглях співали тисячі птахів. Попереду лежало старе повалене дерево — місток на інший берег.
— Бенто, йди першим, — попросили сестрички.
Сміливий краб швидко перебіг на той бік і замахав клешнями:
— Давайте! Тут не страшно!
Пампа побігла першою, але лапка послизнулася — плюх! — і вона опинилася у воді.
— Пааампа! — закричала Мампа.
Вона швидко схопила міцну ліану, розігналася і перелетіла через річку. Потім міцно вхопила сестричку за лапку і витягла на берег.
— Як ти мене налякала! — сказав Бенто.
— Дякую, Мампо… Ти мене врятувала, — тихо промовила Пампа.
— Будь обережнішою, — усміхнулася Мампа і міцно обійняла сестричку.
Друзі пішли далі.
Раптом з крони дерева вилетів яскравий птах-тукан Перу.
— Привіт, друзі! А куди це ви так поспішаєте? — запитав він.
— Ми шукаємо Соню! — Її віднесло течією, — відповіла Пампа.
— О, то я вам допоможу! — радісно сказав Перу. — Зараз полечу вгору і все роздивлюся!
Перу швидко знайшов Соню і показав дорогу до Тропіканської долини Манго.
Незабаром друзі вийшли до красивого водоспаду Ліра. Навколо цвіли яскраві орхідеї та золотисті лілії. А на м’якому листі солодко спала Соня.
— Соню! Прокидайся! — закричали всі разом.
Лінивець повільно відкрила очі.
— Де це я? — Як я тут опинилася? — здивовано запитала вона.
Друзі наперебій розповіли їй про всі пригоди. Соня слухала з широко розплющеними очима.
— У мене найкращі друзі на світі! — розчулилася вона.
Вже заходило сонце. Друзі поспішили додому.
Бабуся Келла стояла на порозі з ліхтариком з кокоса і дуже хвилювалася.
— Де ви були?! Я вже хотіла викликати Тропічний Патруль!
Мампа і Пампа розповіли про річку, водоспад і врятовану Соню. Бабуся спочатку насупилася, а потім міцно обійняла всіх.
— Ви справжні молодці, що допомогли подрузі! Але більше не лякайте мене так, добре?
— Добре! — хором відповіли всі.
Бабуся запросила друзів на смачну вечерю: солодкий смузі з бананів і манго та запечений батат з кукурудзою. Друзі ласували, сміялися і згадували пригоди.
Кінець
