У великому місті був чудовий парк, в якому жили спритні руденькі білочки. І була серед них одна пустунка, що все прагнула зробити по-своєму. І як не намагалися старі білки привчити її до порядку. Нічого у них не виходило. Руда пустунка постійно порушувала правила: вона охоче йшла до людей, дозволяла себе погладити і сфотографувати, і, звісно ж, не відмовлялася від смачного частування. А ще вона страшенно любила підслуховувати всілякі людські історії та годинами переповідати їх своїм подругам. Одного разу білочка почула від людей, що колись неподалік від міста був чудовий дубовий...
Анна Зайцева
Кожна людина в житті – вчитель. Та чомусь ми частіше згадуємо цей вислів, коли говоримо про не надто позитивних людей, яких зустрічаємо на своєму шляху. А добрих, відкритих сприймаємо як подарунок долі. Та чи вміємо ми цінувати такі подарунки? Чи довго пам’ятаємо їхні уроки та настанови?… …Багато-багато років тому в одному місті жила дівчинка. Всі вважали її звичайною, іноді навіть дражнили сірою мишкою через сором’язливість, а іноді називали дивакуватою, бо вона до нестями любила цирк і щоразу, коли мала вільну хвилину, бігла на виставу. Бігла, бо там був Він. Він...
В одному далекому королівстві народилася дівчинка. Батьки влаштували на її честь велике свято. Вони запросили до палацу найкращих музик, а також фей, щоб ті подарували дівчинці різні здібності. Тільки-но феї зібралися піднести малечі свої подарунки, як посеред зали несподівано з’явилася літня пані. Її обличчя закривала густа вуаль. Незнайомка поставила біля колиски горщик і посадила зернятко. Потім вона вийняла з сумочки дзеркальце і простягла його королеві. Дзеркальце вмить розлетілось на дрібні уламки, частина яких впилася королеві в око. – Хоч як сильно ти любитимеш свою донечку, у кожному її кроці, у...
В одному звичайному лісі трапилася дуже незвичайна історія. В густих кронах дерев жили різнокольорові феї. Щодня вони влаштовували на гілках веселі забави, співали, загравали з лісовими мешканцями і наперебій розповідали одна одній про свої подвиги та планували нові. Та одній з них було не до забав. Бузкова Фея самотньо сиділа на найвищій гілці. На заклики подруг лише сумно хитала головою. Вона була дуже доброю, завжди готова прийти на допомогу, але надзвичайно сором’язлива. Ніколи нічого не розповідала, бо вважала, що це нікому не цікаво. А ще вона дрижала від страху, як...
В одному невеликому містечку стояв дуже гарний будиночок. У цьому будиночку разом зі своїми батьками жила маленька принцеса. Мама з татом дуже любили донечку і щодня тішили її чимось приємним та цікавим: мама кожного дня заплітала донечці гарненькі кіски, а тато дарував іграшки. Дівчинка ж тішила батьків своєю усмішкою та запальним сміхом. Та раптом дитячий сміх зник з будиночка. Якось ввечері, коли сонечко вже зайшло і настав час увімкнути світло, дівчинка кинула іграшки, притулилась до мами і закричала: «Я боюсь!» Вона дивилась переляканими оченятами на стелю і дрижала, немов листочок...
