Не поспішай з висновками

В одному далекому королівстві народилася дівчинка. Батьки влаштували на її честь велике свято. Вони запросили до палацу найкращих музик, а також фей, щоб ті подарували дівчинці різні здібності.

Тільки-но феї зібралися піднести малечі свої подарунки, як посеред зали несподівано з’явилася літня пані. Її обличчя закривала густа вуаль. Незнайомка поставила біля колиски горщик і посадила зернятко. Потім вона вийняла з сумочки дзеркальце і простягла його королеві. Дзеркальце вмить розлетілось на дрібні уламки, частина яких впилася королеві в око.

– Хоч як сильно ти любитимеш свою донечку, у кожному її кроці, у кожному її вчинку ти бачитимеш лише недоліки, ти завжди будеш сумніватися у її здібностях і постійно говоритимеш про це принцесі. А як тільки у цьому горщику виросте квітка, твої сумніви стануть сильнішими вдвічі. – сказала літня пані крижаним голосом і зникла так само несподівано, як і з’явилась.

За мить усі забули про незнайомку і продовжили веселитися.

Минув час. Маленька принцеса виросла, а разом з нею виросла і посаджена незнайомкою квітка. І у палаці почали відбуватись дуже дивні речі. Як тільки дівчина ділилася з матір’ю своїми здобутками, у відповідь чула лише: «Облиш! У тебе до цього немає здібностей!»

Так, одного вечора, вкотре почувши, що у неї ні до чого немає здібностей, юна принцеса сиділа біля вікна у своїй кімнаті і плакала в такт дощу.

– Дівчинко! Дівчинко! – почувся в кімнаті ледь чутний голос.
принцеса підвела очі і крізь сльози побачила, що її квітка розцвіла. Ніжно-рожева квітка схилилася до дівчини і розповіла їй історію про літню пані.

– На жаль, моя люба, я не можу розчаклувати королеву. Проте я можу допомогти тобі.

Квітка по черзі доторкнулася до чола, серця та губ дівчини.

– Дитинко, ти матимеш гострий розум, завжди будеш відкритою до пізнання нового і зможеш дати мудру пораду іншим. Твоє серце допоможе тобі бачити і відчувати більше, ніж це може твій розум, і воно завжди підказуватиме тобі вірний шлях у житті. Від тепер ти також володієш даром красномовства і зможеш знайти спільну мову з кожним. А ще, моя мила дівчинко, я маю для тебе подарунок. Візьми це перо. Воно допоможе тобі гарно викладати свої думки на папері.

Принцеса подякувала і, сповнена емоцій, заснула. Снилося їй, що квітка – це зачарована фея. Літня пані не схотіла миритися з тим, що з’явилася талановитіша за неї. Вона розлютилася і перетворила фею на малесеньке зернятко.

– Квіточко, – запитала крізь сон принцеса, – а кому потрібно те, що я робитиму? Хто слухатиме мене? Хто читатиме те, що я напишу?

– Не поспішай з висновками, люба. Просто роби свою справу. І пам’ятай, раз ти щось робиш (пишеш, говориш, навчаєш), значить вже є той, кому це потрібно. Згадуй ці слова кожного разу, коли тебе мучитимуть сумніви.

Не поспішай з висновками

Останній мурашка

Відповісти

avatar
wpDiscuz
<-- -->