Лана Ра

Коли велетенська чорна Ворона несамовито калатала дзьобом у вікно, Євген сидів на кухні за столом та їв смачне пісочне печиво, яке зранку напекла мама. Зазвичай, порядні пташки просто сидять на підвіконні в очікуванні коли на них звернуть увагу, можуть легесенько постукати, підняти невеличкий галас, але щоб так непристойно. «Або це най не вихованіша Ворона у світі, або вона дуже хоче печиво», – подумав Євген та пішов пташці на зустріч. Тільки-но вікно було прочинене, Ворона влетіла на кухню, миттю схопила рушник який прикрашав настінну полицю і злетіла с ним до столу....

Читати далі
  • 25.03.2022

Казка присвячується конячці Камелії (23 березня 1975 р. – 2008р.) Української верхової породи з породистими предками. Камелія мала успішну кар’єру спортсменки. А після вдалої спортивної реалізації Камелія стала першою в Україні конячкою іпотерапевтом. Камелія працювала з хворими дітьми. Камелія дізнається про існування рожевих окуляр. Ця досить довга і захоплююча історія розпочалася в один із най, що ні є зовсім звичайнісіньких днів. Камелія, відпочивала на лузі, вдивляючись у хмарки та мружачись від сонячних проміннячок. Як раптом, почула тоненький писк: – Це не справедливо. Це абсолютно не справедливо. Камелія спробувала знайти того,...

Читати далі
  • 07.06.2015

В одній маленькій дитячий ванночці, які бувають у всіх хлопчиків та дівчаток, жив маленький Кораблик. Він був дуже гарним, та особливим і вже тому, що його зробив тато Євгена. Кораблик мав яскраво розмальовані дерев’яні борти, пінопластову каюту з вирізаними віконечками та дверима. На його щоглі розіп’явся білий парус з клаптика атласної тканини, а зверху майорів паперовий прапорець. На різнокольорових бортах було написано ім’я Кораблика “Євген”. Кораблик так всі і називали. І всім було зрозуміло, чому саме він мав таке ім’я, – бо належав хлопчикові Євгенчикові. Безумовно, він не завжди плавав...

Читати далі
  • 16.04.2013

(мал. О. Турської) Хто такі Нісохлюпчики? Як, ви не знаєте? Малята Нісохлюпчики бігають на чотирьох лапках, мають хвостики й довгенькі носики якими хлюпотять. І, між іншим, батьки їх зовсім не лають за те, що вони хлюпотять носиками. А якщо серйозно, то справа дещо в іншому. У малят Нісохлюпчиків у порівнянні з їх товстеньким і маленьким тільцем, дуже довгенькі носики. І тому, коли вони щось говорять, здається, начебто вони дудять у трубу. Але це зовсім не важливо. Важливо те, що зустріти Нісохлюпчиків дуже легко, вони люблять грати на квітковій галявині, де...

Читати далі
  • 09.04.2013

Друзі, а чи знаєте ви, що колись сонечко не мало чорнявих крапочок на своїй червоній спинці? Так, так, його крильця були просто червоного кольору. Але всі комашки у лісі сміялися з Сонечка, кажучи: – Що це за ім’я таке – Сонечко. От у всіх нас, жуків, імена як імена: Короїд – кірку їсть, Довгоносик – має довгий носик, Листоїд – листя любить, так і в усіх інших. А в тебе що? Що твоє ім’я означає? Ми його не розуміємо. Іди від нас подалі ми тебе і знати не хочемо. Бідолашного...

Читати далі
  • 02.04.2013

Два близнюки зелені коники: Коник та Стрибунець, Хрущ, Павучок, Метелик, Жук-Олень та Сонечко вирішили зіграти у футбол. – Ми розділимося на дві футбольні команди, – сказав Стрибунець. – Якраз у кожній команді буде ГОЛКІПЕР, ФОРВАРД і СТОПЕР. – Це хто такі? – запитав жук-Олень. – І ким, з цих зарозумілих назв буду я? – Запам’ятовуй, Голкіпер – це воротар. – А можна воротарями будемо ми? – запропонували Хрущ та Павучок. – Безперечно. Тепер далі. Форвард – це нападаючий. На мою думку, форвардами двох команд будемо ми, брати-коники. А от Стопери...

Читати далі
  • 26.03.2013

Маленький Брахіозавр ходив до дитячого садочка динозаврів. Там він залюбки товаришував зі своїми друзями динозаврами Бронтозавром, Диплодоком, Ігуанодоном та Стегозавром. Разом вони ліпили скульптури з піску, малювали, каталися на гойдалках та їли листя солодких папоротей. Кожен з друзів динозаврів був неповторною особистістю. Диплодок краще за всіх малював, тому що в нього, порівняно з тілом, найдовший хвіст. Своїм хвостиком Диплодок брав пензлик, і малював красиві малюнки – декоративні хвощі та плавуни. Брахіозавр був самим замріяним. З малюків він був найвищим, тому всім здавалося, що Брахіозавр носиком дістає неба. А малюк просто...

Читати далі
  • 19.03.2013

Пригода 1. Ворона Ілона була найпихатішою у всьому світі воронячого птаства. Це через те, що вона мала 16 чорних пір’їнок, які на сонці переливалися фіолетовим кольором. Одного, як далі виявилося, нещасливого дня ворона Ілона летіла собі над містом, поважно каркаючи. Раптом подув сильний вітер, який підхопив Ілону, перевернув її три рази в повітрі, та так сильно, що аж вирвало з ворони 7 чудових пір’їнок. Ворона втратила рівновагу, й у повному розпачі впала на землю. Коли прийшла до тями, розгледіла біля себе одну із своїх чудових пір’їнок. Взяла її і спробувала...

Читати далі
  • 17.03.2013

1. Сорок дві африканські мавпочки вирішили збудувати прекрасне місто. Але 17 з них, почувши, що треба буде самим будувати, відмовилися. 15 мавпочок не вміли нічого робити, окрім як їсти банани, а ще п’ять так журилися невідомо чому, що тільки те й робили, що плакали. Тому-то ці всі мавпочки і відмовилися від побудови міста. А зводити красень-місто залишилися тільки веселі та працелюбні мавпочки. Порахуйте, скільки їх будуватиме місто. 2. Своє місто мавпочки назвали Додавалія. А назвали його так тому, що дуже любили додавати. Їм не подобалося, коли щось зменшувалося, чи коли...

Читати далі
  • 17.03.2013