– Тихіше, друзі! Бачите, насупилося небо, вкрилося кудлатими сірими хмарами, а змерзла Земля вже відчуває дихання Зимовира. – А хто це, Зимовир? – пошепки питають діти. – Вмощуйтеся і сидіть тихенько, а я вам розповім. Зимовир – то велетенський білий звір, такий велетенський, що, мабуть, більший за найбільшу гору. На перший погляд страшний, але зовсім не злий, розсудливий та справедливий. Він має довжелезний хвіст, товсте кудлате тіло, та великі пухнасті крила. В нього довга пащека, якою він залякує негідників, та великі добрі очі, що вселяють надію, довгі вуса, які розвиваються...
Лана Ра
(мал. О. Турської) Колись, коли я була маленькою. Так це було давно і саме взимку. Я споглядала у вікно на повільний танок падаючих з неба сніжинок. Враз, сніжинки закрутилися, заметушилися і зібралися у віхолу. А повітрям, крізь хмару сніжинок хутко наближалася висока жіночка у довгому срібному вбранні. Її пухнасте срібне волосся розвивалося так само як і снігова хуртовина. Без усякого сумніву, то була тітонька Завірюха. Було видно, що вона поспішала. Летіла стрілою, і бубоніла собі під ніс: – Скільки можна, я не можу так працювати. Прокинувшись, я не встигаю навіть...
Снігова Хмаринка, звичайнісінька хмаринка: біленька, пухнаста та весела. Від хмаринки дощової відрізняється тим, що сипле на землю сніжок, а не льє дощиком. А головне, на сніговій Хмаринці живуть її подружки біленька Мишка та біленька Павучиха. Вони товаришують дуже давно й живуть у злагоді. З ранку Хмаринка обов’язково пролітає над будиночком Корови Лоли. Лола дає велику скриньку молока. Після чого всі втрьох: Хмаринка, Мишка та Павучиха випивають по склянці білого молока з духмяними білими цукровими шундиками. М-м-м, смакота! А потім Хмаринка пропонує: – Подружки, нумо побавимося? Я бачу під нами наше...
(В імені Сніжинка наголос падає на перший склад) Маленька Сніжинка – надзвичайно мила й гарненька фея, що живе в сніжно-білому замку в найбілосніжнішій у світі країні. А знаходиться та країна серед величезних і холодних крижин. Проте Сніжинка – фея, що не боїться холоднечі, навіть навпаки – укриває Землю снігом. У такій нелегкій справі допомагають їй Сніговий Слон і Снігова Ягничка. Ці тварини, як і годиться помічникам феї,– незвичайні, чарівні. Протягом весни, літа й осені Снігова Ягничка їсть льодинки, що осипаються з айсберга. А Сніжинка з м’якої пухнастої вовни Ягнички пряде...
Колись давно, у Ґудзи-країні ніколи не було снігу. Друзі, ви ж знаєте, що то за така країна, Ґудзи-країна? Так, правильно, там живе фея загублених ґудзиків Ґудзи-мудзи. І, безперечно, що у тій країні все з ґудзиків: і квіти, і дерева, і, навіть Сонечко – то величезний яскравий та блискучий жовтий ґудзик. У феї Ґудзи-мудзи є помічники Ґудзульки – маленькі, кругленькі створіння, дуже веселі, чуйні та слухняні. Вони збирають з усієї Землі загублені хлопчиками, дівчатками і навіть дорослими, ґудзики. Всі ґудзики, зносять до величезної Ґудзипечери. Перед Різдвом, Гудзи-мудзи разом зі своїми помічниками...
Друзі, а чи знаєте ви, де живе святий Миколай? Так, так, той самий добрий дідусь Миколай, який всім на Землі допомагає та дарує 19 грудня слухняним малюкам подарунки, тихесенько-тихесенько кладучи їх під подушки. Коли не знаєте, то я вам розповім казку про нього, а ви послухайте. В чудовій країні, яку сам Бог, щедро обдарував зеленню та квітами, степами та лісами, блакитним небом та морем, річками та радісними піснями, є чарівний таємничий ліс. Його таємничість неможливо так просто пізнати. На перший погляд, це звичайний ліс, і все в ньому росте зазвичай,...
(мал. О. Турської) Чи знайомі ви хоч з одною бабою-ягою? Ні? А я знаю трьох дуже гарненьких та добрих сестричок бабок-їжок. Вони живуть, як всі порядні чаклунки, у лісі. Ці бабки-їжки дружелюбні, веселі та кумедні добрячки. Імена у них незвичні: Червоноволоска, Рудапатлатка і Жовтакудряшка. Коли ви побачите їх, одразу зрозумієте, хто з них хто. У Червоноволоски волосся довге, хвилясте і, немов квіти маку, червоного кольору. У Рудопатлатки густе та руде волосся, і стирчить у різні сторони, бо важко їх розчісувати. Скільки їх Рудопатлатка не причісувала, скільки не загладжувала, вони все...
