Як Ослик Мося вчив АБЕТКУ

Тільки-но Ослик Мося вийшов за поріг свого будиночка, одразу підтюпцем подався до хвірточки, що відділяла його подвір’я від дороги. Сьогодні у нашого Ослика особливий день — він, разом з усіма наймолодшими мешканцями ближнього лісу, отримав запрошення до «Лісової школи».

«Цієї суботи, о дев’ятій годині ранку, на території «Сонячної Галявини», у тіні зелених дерев відбудеться перше заняття для звіряток-маляток. Будь ласка, приходьте!» — було написано у запрошенні.

— Не спізнитися б! — подумав Ослик Мося і задріботів ніжками, прискорюючи кроки.

Серед великої кількості маленьких звірят, що, мов горох, розсипалися по всій галявині, Ослик відразу побачив своїх друзів — Коника-стрибунця, Зайчика і Білочку.

Чемно вітаючись з присутніми, він обережно, щоб не заважати іншим, попрямував просто до них.

— Ослику, ми на тебе чекаємо! — радо зустріли вони свого товариша і наперебій почали розповідати найсвіжіші новини. — Виявляється, сьогоднішнє заняття буде проводити директорка «Лісової школи» — поважна і мудра тітонька Сова. Про це щойно повідомила шкільна секретарка Сорока. А ще вона представила нам почесного гостя — іноземця Папугу. Он того, що сидить на гілці ліщини. Цей птах народився в Австралії, але згодом, коли став дорослим, виявив бажання переселитись жити до України. Він прилітає з великого міста, в якому тепер мешкає, сюди на відпочинок і проводить у лісі на свіжому повітрі свої вихідні.

Ослик Мося з цікавістю розглядав Папугу з далекої країни Австралії, всіх присутніх і, взагалі, все, що відбувалося навкруг. Він вперше бачив таку кількість маленьких і великих звірів, що зібралися разом. Всі вони прийшли сюди з одним бажанням — вчитися у «Лісовій школі», щоб здобути гарну освіту.

«Це дуже похвально! — сказав би зараз дідусь Ослика Мосі. — Адже народна мудрість говорить: «Не соромно не знати, соромно не вчитись!»

Згадавши свого дідуся, Мося розтягнув губи у зворушливій посмішці.

— Доброго ранку, мої маленькі друзі! Рада бачити вас сьогодні тут у доброму здоров’ї і гарному настрої! — перервав Осликові спогади про дідуся голос тітоньки Сови.

Гамір на галявині одразу стих. Всі присутні чекали, що ж буде далі.

Тітонька Сова поправила свої знамениті окуляри денного бачення і продовжила:

— Наше з вами перше заняття, мої любі, ми почнемо з вивчення Абетки. Абетка — це будиночок, де живуть літери. В українській Абеточці їх тридцять три. Запам’ятавши кожну з них, ви зможете прочитати усі книги світу, написані українською мовою! А тепер хочу вас попередити, що моя Абетка не проста! Це — Абетка в загадках! І кожна літера в ній схована на початку слова, яке потрібно відгадати. Вивчити всі літери ми з вами зможемо лише тоді, коли  відгадаємо всі загадки! Ну, що — готові спробувати?

— Готові! — весело відгукнулась уся лісова малеча.

— Тоді почнемо з першої літери — і першої загадки!

Літера А:

Їх будинок не в Аптеці,
Літери живуть в … (Абетці)

Літера Б:

Скаче з гілочки на гілку
Рудохвоста, спритна … (Білка)

Літера В:

Цілу зиму будуть спати
У барлозі … (Ведмежата)

Літера Г:                      

В лісі, під старим пеньочком
Виросли малі … (Грибочки)

Літерат Ґ:

Мама-ґава вже щодня
Вчить літати … (Ґавеня)

Літера Д:

Вміє дзьобом лікувати
Всі дерева пташка … (Дятел)

Літера Е:

Написав пером поему
Австралійський страус… (Ему)

Літера Є:

Все смачненьке тягне в рот!
Звуть тваринку цю … (Єнот)

Літера Ж:

Над полями у імлі
Пролітали … (Журавлі)

Літера З:

Десь у лісі, як той м’ячик,
Між дерев стрибає … (Зайчик)

Літера И:

«И» — це буква скромна дуже,
Хоч і з літерами дружить.
Чом такою буква стала?
На цю букву слів замало.

Літера І:

Всіх лякати змалку звик
Цей домашній птах … (Індик)

Літера Ї:

Носить шубку з колючок
Всім знайомий … (Їжачок)

Літера Й:

Не смакує рибці коржик!
Черв’ячка чекає … (Йоржик)

Літера К:

Прогулятись до садочка
Повела курчаток … (Квочка)

Літера Л:

Навесні з країв далеких
Повертаються … (Лелеки)

Літера М:

Більше всіх боїться кішки
Сіра і маленька … (Мишка)

Літера Н:

«Цінне хутро маю я!» —
Вихвалялась … (Нутрія)

Літера О:

Воду п’є з гірських джерел
Цей могутній птах … (Орел)

Літера П:

Голосистий переспівник,
Вранці всіх розбудить … (Півник)

Літера Р:

Розпустила наче пташка
Крила-пелюстки … (Ромашка)

Літера С:

Заглядає у віконце
Лагідне яскраве … (Сонце)

Літера Т:

В лісі, в полі, біля річки —
Скрізь росте м’яка … (Травичка)

Літера У:

З гілки хижо поглядав
Величезний змій … (Удав)

Літера Ф:

Лісом ходить, мов той пан,
Золотистий птах … (Фазан)

Літера Х:

Зерна в щічки, як в мішки
Позбирали … (Ховрашки)

Літера Ц:

Невгамовний цокотун,
Цілу ніч співав … (Цвіркун)

Літера Ч:

Під надійним панцир-дахом
Заховалась … (Черепаха)

Літера Ш:

З хутра шубу собі шила
Справжня модниця … (Шиншила)

Літера Щ:

Хижа і зубата злюка
Плава в річці риба … (Щука)

Літера Ь:

А ця буква — «м’який знак».
Пишеться вона ось так — Ь.
Знак пом’якшує вимову,
І ніжнішим робить слово.

Літера Ю:

У тарілку, чи у кружку
Наливаєм з риби … (Юшку)

Літера Я:

Пропливала серед дня
Хмарка біла, мов … (Ягня)

— Які ж ви молодці! Справжні розумники й розумниці! Відгадали всі загадки! — похвалила звіряток тітонька Сова. — За такі старання та уважність я хочу подарувати кожному з вас мою Абеточку!

Після цих слів вона роздала майбутнім учням книжечки та побажала вчитися на відмінно.

На тому й попрощалися до наступного заняття.

Повертаючись додому, Ослик Мося та його друзі уважно розглядали свій перший підручник.

— А, Б, Е, Т, К, А, — вголос прочитав Ослик Мося літери на обкладинці. — А разом читається — АБЕТКА!

— А ви помітили, що всі літери в Абетці знаходяться в певній послідовності? — звернувся до своїх друзів Коник-стрибунець.

— Звичайно, помітили! — відповіла Білочка.

— Мабуть, це важливо! — припустив Зайчик.

— Якщо ми з літер Абеточки складемо пісеньку, то нам буде легше цю послідовність запам’ятати! От послухайте:

— А, Бе, Ве, Ге, Ґе, Де, Е, — заспівав Ослик.

— Є, Же, Зе, И, І, Ї, іЙ, — підхопила Білочка.

— Ка, еЛ, еМ, еН, О, Пе, еР, — продовжив Коник-стрибунець.

— еС, Те, У, еФ, Ха, Це, Че, — приєднався Зайчик.

— Ша, Ща, м’який знак, Ю, Я — співаємо так! — хором виспівували друзі останні літери Абеточки, крокуючи дорогою додому.

А ти, мій маленький друже, вже знаєш Абетку?

Чи, може, маєш бажання вивчити її разом з Осликом Мосею та його друзями?

Тож приєднуйся і вперед — до знань! Адже народне прислів’я говорить: «Мудрим ніхто не вродився, а навчився!».