Печена картопля
Іванко з родиною мешкав на краю міста. За п’ятсот метрів вже починався сосновий ліс. Вони часто вибиралися до лісу на шашлики. Іванко та Машуня збирали гілки на багаття. Мама облаштовувала місця для сидіння, нарізала овочі, а батько розводив багаття та викладав цеглинки на кшталт мангала. Окрім шашлику ще пекли картоплю. Це коли береш картоплинку, загортаєш у фольгу, розгрібаєш вугілля, кидаєш картоплину, а потім загортаєш. Зазвичай багаття не велике, картопляних бомбочок туди влазить пять-шість, якщо великих. Смакота потім виходить, ммм.
Одного разу Іванко з хлопцями зі двору пішов гуляти на територію Пожежного училища, воно було розташовано поблизу Іванкового будинку. Діти часто там гралися. Вечоріло, і старші хлопці запропонували розвести багаття та напекти картоплі. Іванко згадав, як це класно, уявив, як він прийде додому і скаже мамі, що він сам напік картоплі. Та як раз головного — картоплі, у хлопців не було. І Іванка відправили до курсантів на кухню за картоплею. Дивним чином він знайшов кухню, де готувалася їжа на всіх курсантів училища. Там йому трапились курсанти, які як раз начищали картоплю на вечерю. Вони усміхнулись Іванкові на його прохання дати декілька картоплин та з весело жартуючи один над одним дали невеличкий пакунок з картоплею. Сказали, що, мовляв, нам менше буде чистити.
Щасливий Іванко повернувся до друзів. Фольги у них не було, картоплю закинули просто до багаття, попередньо розгорнувши вугілля. Вогонь вигравав язичками, багаття потріскувало. І так Іванкові було затишно в колі друзів. Таємничо ставали тіні від хлопців, що сиділи навколо багаття, на дворі стояв тихий літній вечір. Гілки перегоріли, вугілля почало тьмянішати. Хлопці розгребли багаття та дістали картоплю. Кожному дісталось по одній. Іванко почав чистити свою картоплину, і раптово зрозумів, що на нього чекають вдома. Він попрощався з хлопцями, переліз через паркан, та міцно тримаючи картоплину побіг додому.
Прийшовши додому він в першу чергу похизувався мамі, що він робив і що він приніс додому. Мама подивилась на замурзаного Іванка, на картоплину, зітхнула і поставила на стіл сільничку. — З сіллю буде смачніше, сказала вона.
Картопля не допеклася та Іванкові вона здавалась найсмачнішою картоплею у світі.