Суп з галушками

Коли на літо до бабусі Галі та дідуся Саші приїжджають онуки це завжди свято. Зазвичай Бабуся Галя ввечері питає онуків, що приготувати на сніданок. У кожного онука є свої улюблені страви. Машуня любить омлет, Сашко кашу, Ірися картопляне пюре, а Іванко — суп з галушками.

Ох, суп з галушками, це ціла історія. Насправді суп звичайний, курячій. А от галушки… Галушки бабуся робить дивовижні. Встає раненько. Замішує тісто. Дає йому відпочити. Так. Чомусь тістові треба відпочивати. Від чого воно натомилось? Дивина. Після того, як тісто відпочине, бабуся його нарізає на невеличкі шматочки, таким чином, щоб після того, як вони будуть готові, вони не були більше за дитячий кулачок. Готувала бабуся Галя галушки на пару — це коли з тіста формуються майбутні грудочки, і кладуться на марлю, яка натягнута над каструлькою в якій кипить вода. В такому випадку галушки виходять пишненькі, навіть трохи повітряні.

Ось попрокидались онуки. Повмивалися, почистили зуби. І побігли допомагати бабусі накривати на стіл. Та є одна цікава річ — ложки до супу з галушками у бабусі Галі, не подають. Для того, щоб їсти суп з галушками потрібні не ложки, а невеличкі заточені палички, на кшталт тих, якими їдять суші. І у кожного онука своя паличка.

Бабуся розливає суп по тарілках. Ставить велику миску з галушками й починається сніданок. Онуки наштрикують на палички галушки, макають їх в суп і з примруженими очима смакують. Ніхто не балакає, не сперечається, і це не тому, що всі школу гарних манер, просто ДУЖЕ смачно і витрачати час і енергію на такі пустощі, як балачка чи суперечка немає жодного бажання. А для бабусі — це найвища нагорода.