Цугцванг у лабіринті

Поділитися

Він підійшов до оборонця проходу, зняв шляпу, вклонився й почав розпитувати, як його звуть, якого він роду, що означає герб на щиті…
– Чотири схрещені мечі розповідають про подвиг засновника роду Людвіга Першого Хороброго, який захищав…
У цей час Синьочуб упустив шляпу й вітер поніс її прямісінько у заборонений їм тунель у скелі.
– О, Покровителю тролів! – заголосив власник утікаючого у прохід капелюха, – це ж дарунок моєї коханої! Що ж мені робити! О, дай мені швидку смерть замість довгої ганьби!!
Він качався під ногами у воїна й розпачливо голосив. Той деякий час вагався, тоді махнув рукою, кинув щита на землю, збігав за капелюхом у тунель й повернув його тролю. На це пішло близько півтори хвилини, бо він устиг докотитися майже до самого виходу.
– Дякую тобі, о порушнику обітниці! – чемно вклонився той.
– Якої обітниці?
– Ти обіцяв відьмі, благородний лицарю, що НІХТО, зовсім ніхто, НЕ ЗАЙДЕ у цей прохід. Але ж ти ж ЗАЙШОВ у нього, коли біг за капелюхом! І глибоко зайшов!
Сторож проходу спробував заперечувати, але був змушений погодитися:
– Так, ти правий. Ганьба мені – я порушив обітницю! Твоє щастя, що ти не маєш лицарської зброї. Інакше я би викликав тебе на бій!
– А я думаю, що ганьба – це служити Перелітній відьмі, – не вгавав троль. – Якби ви знали, що вона витворяє! Змушує диких звірів нападати на орачів. Викрадає благородних людей та їхніх слуг. Обдирає села непосильними податками…
Він довго розмальовував діяння відьми чорною фарбою, потім додав:
– Між іншим, порушення обітниці звільняє вас від служби в неї.
– Дійсно! Який я щасливий! Розумієте, ця чаклунка явилася мені у фальшивому образі чарівної дівчини. Я закохався в неї й дав обітницю служити їй. Бо думав, що вона стане моєю дружиною. А вона обернулася на стару люту каргу й наказала стерегти цей прохід. Проходьте!
Він пішов у прохід перший, товариство – за ним. Дівчинка почула, як Синьочуб сказав принцові напівпошепки:
– Яка кара буде мені, хазяїне, за тролінг благородного лицаря?
– Ти оце й мене тролиш?
– Тролю, мій пане. Вибачте. Звичка.
– Дозволяю тролити й далі, але лишень при нагальній необхідності! І ще – потролюю … тьху, потроюю платню. Видача грошей – при розрахунку, по завершенні мандрів.