Барабулька і таємниця брудного моря
Частина 1
«Пастка з пластика»
На самому дні Чорного моря, поміж коралових рифів і танцюючих водоростей, жив собі Барабулька — спритна рибка з великими вусиками, мов у кота. Завдяки цим вусикам він легко знаходив смаколики на морському дні, досліджуючи щілини між камінням і коралами. Прозоре море сяяло під променями сонця, що проникало в його темні глибини, наповнюючи все довкола м’яким світлом.
Сьогодні Барабулька прокинувся раніше, ніж зазвичай, і одразу вирушив на прогулянку. Він плавав серед коралових рифів, оглядаючи чарівну красу підводного світу. Які ж неймовірно красиві ці мерехтливі рибки та яскраві корали — вони викликали неабияке захоплення! Морські глибини манили його спокоєм і таємницями. Насолодившись спокоєм морського дна, Барабулька поплив вище — до тепліших вод, де сонечко лагідно торкалося хвиль. Там, вдалині він побачив щось дуже знайоме. Прозоре тіло, що плавно пританцьовуючи у воді, пливе йому на зустріч. Здається, це медуза, вона найкраща подруга Барабульки. Прозора, з довгими щупальцями, які ніби ворушилися в ритм течії.
— Це ж вона! — Подруга моя! — зраділа Барабулька. Швидким рухом, змахнувши хвостиком, рибка мерщій пірнула на зустріч подрузі.
Але на жаль, це була не медуза. Це був пластиковий пакет. Порожній, холодний і зовсім не живий. Коли Барабулька наблизився, тонкі смужки пакета раптом ворухнулися немов щупальця, вони почали обвиватися довкола нього. Він почав вириватися, але ще більше заплутався. Пакет різав плавці, стискав тіло. Барабульку охопив страх…
