Барабулька і таємниця брудного моря
Частина 2
«Морська команда порятунку»
Першим тривожні рухи помітив восьминіг, який саме збирав красиві мушлі, щоб зробити намисто та подарувати своїй коханій восьминіжці. Вона обожнювала сюрпризи, зроблені власними щупальцями, а він завжди намагався вкласти в кожен подарунок частинку душі.
Восьминіг дбайливо відбирав тільки ті мушлі, з яких уже виселилися морські мешканці — адже ніколи не забирав дім у когось іншого. «Краса не має шкодити», саме так часто повторювала його кохана, і він завжди це пам’ятав. Це намисто мало стати особливим, адже вже скоро річниця їхнього одруження.
Помітивши біду, восьминіг одразу розгорнув свої довгі щупальця й поплив до Барабульки.
— Тримайся, братику, я зараз тобі допоможу! — промовив він і почав обережно розрізати плівку гострими краями мушлі та розмотувати пакет щупальцями.
Неподалік пропливала морська зірка — мовчазна трудівниця, яка щодня неквапливо оглядала дно й очищала його від залишків їжі, водоростей та дрібного сміття. Вона вірила, що навіть найменші зусилля важливі, якщо робити їх щодня.
Коли зірочка помітила, що сталося, вона зупинилась, її ніжки затремтіли. І ось — вона почала крутитися, мов вітрячок у воді, посилаючи хвилі тривоги морським дном. Друзі упізнали її сигнал. Відклали усі свої справи та поспішили на допомогу.
Рибки, крабики, морські коники та багато різних мешканців зібралися разом та створили справжню команду порятунку. Краби своїми міцними клешнями допомагали обережно розрізати залишки плівки. Поки морські жителі разом визволяли рибку, морський коник ніжно пригорнув Барабульку своїм хвостиком і прошепотів: “Все буде добре, не бійся, ти не один, ми поруч!”
Разом, злагоджено й без паніки, усі мешканці допомогли Барабульці вибратися із пастки. Це була перемога не сили, а дружби, турботи й спільної справи.
Коли небезпека минула, мешканці моря ще довго не розходилися. Усі відчували: цього разу просто врятувати одного — замало. Потрібно зрозуміти, звідки з’явилася пастка з пластика. Хто залишає сміття в морі? І чому сміття стає дедалі більше?…
