Барабулька і таємниця брудного моря
Частина 3
«Підводне розслідування»
— Потрібно розслідувати джерело лиха. Серйозно промовив восьминіг.
У цей момент з-поміж коралів повільно висунулась велика мушля. Вона була стара й мудра — жила тут стільки, скільки ніхто з молодших морських жителів і не пам’ятав.
— Це не вперше, коли я бачу подібне, — сказала вона хриплим голосом. — Колись вода була чистою та прозорою мов скло. Я щодня фільтрую морську воду, збираю все зайве, що приносить течія… Але сміття більшає. Пластик, шматки сіток, пляшки, пакети — це все не з нашого світу, воно приходить ззовні.
До неї повільно підпливла морська черепаха.
— Я бачила це уздовж берегів, — мовила черепаха. — Там, де вода стикається із землею, хтось залишає гори речей. Пляшки, пакети, навіть зламані іграшки… Вони потрапляють у хвилі й пливуть до нас. Я не почуваюся в безпеці, коли вода каламутна. Треба дізнатися, звідки береться це сміття.
Восьминіг взявся за розслідування, бо він найрозумніший серед морських тварин. У нього великий мозок і ще маленькі мозочки в кожному щупальці, тому він може одночасно думати і робити багато справ. Його серце працює добре і доставляє багато кисню, щоб мозок швидко працював і допомагав розгадувати всі таємниці. Ось він розгорнув карту морського дна й уважно її роздивився. Потім сказав:
— Сміття найчастіше приносить течія з боку затоки, де вода міліша — там, де човни й пляжі. Потрібно зібрати все сміття з дна моря і всім разом відправитися туди звідки його приносять хвилі, щоб очистити нашу домівку!
