Цугцванг у лабіринті

Вона знову була у своїй кімнатці, але вже не у палаці, а вдома. Платтячко та носочки слухняно чекали її на бильці ліжка. На годиннику була восьма година ранку.
– Оце так сон! – ледь не вигукнула вона. – Принц, велет, відьми, шахи!! Оце-то примарилося! Розкажу подружкам – не повірять!
– Даринко, ти прокинулася? – погукала мама знизу.
– Так, мамо. Зараз іду!
Вона злізла з ліжка, потягнулася й почала його заправляти. Підняла подушечку… що це за торбинка під нею? Це ж золоті монети! Що це на вказівному пальці лівої руки? Смарагдовий перстеник?? Отже, це не сон! І вона справді тепер принцеса іншого світу!
Дівчинка переховала монети й перстеника у свою таємну схованку, про яку не знала навіть мама. Для цього потрібно було підняти одну з дошок підлоги – схованка була під нею. Це була велика залізна коробка.
– Нікому не розкажу! – вирішила юна інфанта. – Хай це буде моя таємниця!