Цугцванг у лабіринті

– Добрий день! – привіталася Даринка з ними, за нею – інші. Навіщо ви вирубаєте сад?
– Ой, не кажіть слово «добрий», – попрохала Бубнова Сімка, – повелителька заборонила!
– Говорила, що за це слово – смертна кара! – додала Пікова Вісімка. – Наказала замість слова «добрий» казати «гидкий».
– Ми її не боїмося, – відповів лицар Людвіг. – Між іншим, вона у замку? Не бійтеся нас, ми – народ добрий і не гидкий.
– Ні, кудись полетіла,   – сказала Чирвова Десятка. – Д-д-добрий лицарю, змилуйтесь, заступіться! Ми – селяни, а вона обернула нас на гральні карти. Тепер ми працюємо на неї. А наших діток та жінок вона посадила до темниці. Мовляв, будете погано працювати, я їх  з’їм! Удень вони слугують їй у замку, а надвечір їх ведуть у камери.
– Хто тут замість неї охороняє замок?
– Варта. Валети. Десь два десятка. Інше військо кудись пішло. А керує всім Пікова Дама. Це наша селянка, яка служить відьмі, бо хоче вислужитись. У нашому селі пиво пила та хліба випрошувала, бо лінива на працю, а тепер така вам пані – не обійдеш! Нам наказала посіяти довкола замку кропиву, будяк, осот, аконіт, блекоту та чортополох, а сад вирубати.
Гурт рушив до замку, залишивши карти у саду.
Варта пропустила їх без бою –  чи то вирішила, що двоє відьминих слуг (лицар та велет) привели своїх, чи злякалася дати бій. Пікова Дама стояла біля входу в замок.
– Кровожере, Залізносерде, чому покинули свої пости? От зараз я повелительку магією викличу!
– Постій-но! – вискочив наперед троль. – Ось тобі лист від повелительки! Ми – від неї! Повелителька бажають, щоб ти негайно бігла до млина, найближчого по цій дорозі, й покірно чекала там на неї та особливе таємне доручення!
Він простягнув Піковій Дамі лист паперу. Та переглянула його й спитала:
– Чому повелителька віддала листа саме тобі?
-Бо вона узяла мене на службу! Там же є у листі! Читай!
– Гм… Дійсно. А що це за тигр та діти?
– Це – полонені. Принц, якого шукала наша повелителька, та його спільники. Я їх видав. Кровожер та Залізносерд їх вартують.
– Повезло тобі! – позаздрила Пікова Дама, – Нагороду одержиш! О, яка у нашої пані розкішна печатка!
Вона побігла геть, прихопивши з собою Синьочубового листочка.