Цугцванг у лабіринті

Табіяр завів дівчинку в таємний хід під палацом. Вони йшли, хлопець тримав смолоскип. Хід розширився й утворив підземну кімнату, посередині якої стояла кам’яна постать. За нею було п’ятеро дверей.
– Ви не пройдете, доки не відповісте на питання! – сказала постать. – Який слон сильніший, білопольний чи чорнопольний?
– Вони не можуть зустрітися, щоб помірятися силами! – засміявся принц. – Це татова загадка.
– Проходьте!
Один вхід із п’яти відчинився й вони пішли новим тунелем.
– Знаєш, чому дверей п’ять? – похвалився хлопчик. – Тому, що пішак має зробити щонайменше п’ять ходів, щоб стати іншою фігурою. І стражів у Лабіринті теж стільки.
Раптом їм здалося, що хтось дряпає стіну Лабіринту. Вони побігли вперед – і зустрілися з новим стражем. За його спиною теж були п’ятеро дверей.
– Уявімо, що королі нерухомі. Крім них, на дошці є лише білий та чорний пішаки. Вони стоять на вільних віддалених вертикалях. Королі не заважають руху пішаків. Який з пішаків сильніший?
– Вони рівносильні! – відповів Табіяр. Одні з дверей відчинилися.
– Проходьте! – сказав вартовий.
– Ні! – раптом гукнула дівчинка. – З двох пішаків сильніший той, який ближче до поля перетворення на фігуру!
Відкритий хідник замкнувся, натомість відкрилися інші двері.
– Проходьте!
Вони зайшли всередину. Тільки-но двері замкнулися, з-за них почувся голос вартового:
– Уявімо, що королі нерухомі. Крім них, на дошці є лише білий та чорний пішаки. Вони стоять на віддалених вертикалях. Королі не заважають руху пішаків. Який з пішаків сильніший?
– Чорний! – загорлав голос Щура. – Бо чорна магія сильніша від білої!
Почулося рипіння інших дверей, які вели у хибному напрямку:
– Проходьте!