Мар’яна та лісовий король

Біля палацу лісового короля наступної весни розквітла калина. Вона росла вище і вище, немов струнка дівчина, простягаючи стебла-руки до неба, усміхаючись білими квітками та червоними ягідками. Росла із року в рік, бо ліс поки був у безпеці. Після трагедії поміж людьми пронеслася чутка, що ліс заклятий, і навіть не забобонні, побоялися нищити його. Тим більше після того, як брата дівчини так і не знайшли: тільки великий самотній вовк несамовито вив кожного повного місяця, жахаючи тих, хто чув його сумний зойк. Ніхто окрім Цвітана, Войкани та Переплута не знав, як з’явилася та калина і яким дивом так швидко зросла. Лише ці троє приходили до неї, аби привітатися: «Добрий ранок, Мар’яно!», або «Добрий день, Мар’яно!».

Із крові дівчинки-дикунки із чистим серце, зросла рослина, уквітчавши собою столицю лісового королівства.

[1] Клечання – гілки и з листям, якими українці традиційно прикрашають оселю  перед та після свята Трійці

[2] Сердак або сардак – верхній короткий сукняний одяг з рукавами, що носили гуцули у XII-XIХ ст.

[3] Мана – у народній уяві та фольклорі примара, ілюзія, щось навіяне магією

[4] Корзно – старовинний верхній одяг, схожий на плащ, що носили багаті мешканці Київської Русі

[5] Мавка – в українській міфології лісова істота в образі молодої дівчини, схожа на давньогрецьку німфу

[6] Чугайстер – міфологічний персонаж, великий лісовик, що полює на мавок

[7] Віли – жіночі духи природи, близькі до мавок та русалок

[8] Потерчата – теж міфологічні образи, душі дітей, що померли до здійснення обряду хрещення

[9] Полісун – лісовик або його помічник

[10] Перелесник або літун – міфологічний повітряний дух у подобі юного хлопця

[11] Тринокль – трипарний сосуд, що виготовляли представники Трипільсько-Кукутенської культури у VI – V до н.е.

[12] Флояра — український народний дерев’яний духовий інструмент, різновид флейти

[13] Прав, Яв та Нав – гіпотетичні поняття давньослов’янського світогляду, що відбивали погляд на зв’язок світу живих та мертвих