Мар’яна та лісовий король

Ліс зустрів Мар’яну, її батька та брата похмуро. В ньому ще лишалося трохи різнобарвного листя, але вже помережаного, зів’ялого, готового будь-якої миті полетіли за холодним вітром і впасти на землю, долучившись до своїх побратимів, що лежали укупі, творячи новий шар родючого ґрунту. Мар’яна не могла впізнати у ньому літній Шум-ліс, і їй здавалося, що насправді вся пригода — лише плід її фантазії.

Вони гуляли з братом в перші дні, і торкнувшись до природи, навіть вмираючої, бідної, він трохи нагадував колишнього братика, доброго, відкритого, з почуттям гумору. Проте згодом бажання полювати взяло гору і вмовляння сестри більше не діяли. Пообіцявши їй, що він лише супроводжуватиме батька, а сам не вбиватиме тварин, брат крадькома приготував рушницю і зранку вони з компанією рушили на лови. Ввечері мисливці повернулися дуже роздратовані.

— Ні, ну це ж треба таке тобі, того лісу, наче кіт наплакав, а ми заблукали! – обурювався брат дівчини.

— І не кажи, хай йому! Оце рушницю зламав, сам забився, і звідки там могло взятися те болото, всі ті пні, наче самі лізли під ноги?! – скаржився батько.

Мар’яна допомагала їм обом лікувати синці і подряпини, в душі одначе дуже радіючи через те, що полювання не вдалося. Вона подумала на мить, а може й справді піддані лісового короля, лісовики с полісунами, Переплут заплутували мисливців навмисне аби вберегти звірину? Та, ні, це лише красива казка.

— Більше ніколи сюди не приїду! – с серцем крикнув брат.

Мар’яна полегшено здихнула.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Мар’яна та лісовий король

Годинникар та день, коли зупинився час

Мар’яна та лісовий король

Юнак та лис

Новіший допис

Надіслати коментар

<-- -->