Казка про королевича

— Так… Так, звичайно.

Я швидко привів себе до ладу, заплатив корчмареві, осідлав коня і повіз Хельгу додому, у хатинку коло кузні.

Я наче потрапив у казку. Минали дні, один прекрасніший за інший. Я працював у кузні, а Хельга приносила мені теплого хліба, сиру і свіжих овочів. Ми обідали разом, а тоді вона дивилася, як я працюю. Ми блукали лісом, а коли втомлювалися, лягали відпочити у шовкову траву. Хельга збирала суниці і годувала мене просто з рук.

Якось ми поїхали на сільський ярмарок. Спочатку я гойдав Хельгу на великій гойдалці, тоді заввиграшки переміг на місцевому турнірі на мечах і виграв для коханої цілий кошик солодощів. Далі ми пообідали, і я пригостив Хельгу кавою, а на останок — накупив їй намиста, шпильок і відріз на сукню чудового смарагдового кольору.

Я почувався безмежно щасливим, бо кожен мій день був сповнений досконалого кохання до бездоганної жінки.

Хельга завжди захоплювалася усім, що я робив. Навіть якщо я зазнавав невдачі, вона миттю говорила або робила щось таке, що негайно мене підбадьорювало.

Вона завжди бездоганно виглядала. Я не бачив її ні засмученою, ні втомленою, ні заспаною.

Вона завжди зі мною погоджувалася. У нас співпадали вподобання і смаки у всьому — від улюбленої їжі до улюблених поетів.

Хельга була ідеальною.

А так не буває.

І тоді я наважився на те, щоб перевірити свій здогад. Я сидів за столом, а Хельга подавала мені вечерю — бездоганну печеню із кроля. Я поколупався вилкою у страві.

— Хельго, що ти приготувала? Це ж неможливо їсти! — я намагався надати своєму голосу переконливості.

— Я усе готувала як завжди. Адже це твоя улюблена страва, я добре знаю цей рецепт, — спокійно відповіла Хельга.

— Не знаю. Це неможливо їсти, — я різко відсунув від себе тарілку.

— Гаразд, любий. Якщо хочеш, я зараз подам тобі шинку, сиру і хліба, а сама швидко зварю твій улюблений суп, — Хельга спритно різала сир.

— Я так тяжко працюю, ні в чому тобі не відмовляю, а не заслуговую навіть на пристойну вечерю! — я гримнув кулаком по столу.

— Не сердись, коханий, я зроблю усе, як ти скажеш. То мені варити суп? Чого ти хочеш? — абсолютно спокійним голосом сказала Хельга, намагаючись зазирнути мені в очі.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

Послуги сайту “Казка”

Послуги сайту “Казка”

В чому сила людська?

В чому сила людська?

Новіший допис

Надіслати коментар

<-- -->