Гриць і Змієва гора

Біжимо скоріш сюди,

Від великої води

Рятуватись. Сидимо

Майже місяць не їмо!

Поки вся вода не зійде,

Нам поїсти і не вийде!

Хлопці знизали плечима,

– Та хіба це є причина,

Щоб усім голодувати?

Вам загату будувати

Треба швидко вздовж ріки,

І мине цей час гіркий!

– Як?! Із чого? Тут нема

Ні дерев, кущів катма,

А каміння за рікою…

– Я з ідеєю такою

Познайомлю – Гриць сказав,

І на купу показав.

– Треба золото зібрати

І загату збудувати!

Змій потилицю почухав,

І промовив Грицю: Слухай,

Золото збирають всюди,

Ще й за нього б’ються люди

В світі вашому завжди.

Нам ти захист від води

Пропонуєш золотий?

– Вихід це найбільш простий!

Ну, а золото – пусте!

З нього їжа не росте!

Це у нашому лиш світі

Гроші з нього є відлиті,

Роблять золоті прикраси,

І скарби збирають ласо!

В світі вашому, без жарту,

Лиш загати воно варте…

Кіготь в рота Змій встромив,

Засвистів, як засурмив,

І зібрались звідусіль,

Зміє-людо-змії всі.

Хлопці навіть затремтіли,

Бо уваги не хотіли,

А потвори підповзали,

Хоч нічого не казали,

Наших хлопців оточили,

І на руки підхопили.