Казка про Ціку

На галявині розкрила свої ніжні листочки Полуничка. Незабаром на цьому кущику з’явились ягідки. Під лагідним і турботливим сонечком ягідки росли і червоніли. Серед них була та, яку прозвали Ціка, бо їй все було ЦІКАво. Вона задавала всім питання: чого ми тут? Що нам робити далі? Що це на небі? Сонце? Куди воно дівається? Ніч? Що таке ніч? Чому я червонію?

— Ціка, припини! — не витримали сусідки.

А вона все не вгамовувалась. Вони почали штовхатись і так розгойдали кущ, що стигла, соковита Ціка — відірвалась.

— Я лечу, — кричала вона.

— Швякнеться і годі, — пташка пожаліла і схопила дзьобиком полуницю, — краще помандруємо разом.

— Я згодна! Пригоди починаються.

Вони довго летіли, аж поки не втомилися. Тут все було іншим. Поруч росли незнайомі рослини.

— Ви хто? — спитала Ціка.

— Ми — ананаси, — була відповідь, — нас чекають нові випробування.

— Ви мене не ображайте!

— Що ти, наша дружба перетвориться на смачнющий йогурт, який полюбляють дітлахи усіх країн. Але спочатку знайдемо пристойну Корову, яка дасть високоякісне молоко, його пастеризують на заводі та додають закваску і нас.

— А на пляшці напишемо : полуничка + ананас = смакота!

Казка про Ціку

Всюдисушка-задавака

Казка про Ціку

Гриць і Змієва гора

Новіший допис

Надіслати коментар

<-- -->