– Вероніко, чи дозволиш покататись на твоєму велосипеді? – попросила Поліна свою сусідку-однолітку. – Ні, – Вероніка задерла голову і відвернулась. – А ролики винесеш? Хоча б на декілька хвилин. У мене таких нема і, мабуть, ніколи не буде… – І роликів не винесу. – Тоді, може, самокат? – не вгавала Поліна, сподіваючись, що Вероніка таки поступиться. – Чи дозволиш побавитися твоїми ляльками, конструктором? – Нічого тобі не дам. Дозволю лише спостерігати, як я катаюсь чи бавлюся своїми іграшками. – Ти жадібна, Веронічко, – сумно зітхнула Поліна. – Не зможу...
Казки для дітей
Добрий день діти! Давайте знайомитись, я ваша вчителька, мене звати – Людмила Миколаївна. Це ваш перший урок, розгорніть книгу і починайте читати. Віталік промовив – Людмила Миколаївна можна вголос прочитати – так звісно. Відкривши книгу Віталік, Іринка, Алла та Іллюша потрапили в чарівну країну пригод. Друзі почали розглядати все навкруги і помітили велике дерево, обійшовши його вони знайшла драбину, яка вела на самий верх, де була хатинка. Потрапивши в середину Іра побачила скриньку, а там записка. Віталік відкрив її і раптом з’явились чарівні літери, які почали співати: «якщо ви хочете...
В одному невеликому містечку стояв дуже гарний будиночок. У цьому будиночку разом зі своїми батьками жила маленька принцеса. Мама з татом дуже любили донечку і щодня тішили її чимось приємним та цікавим: мама кожного дня заплітала донечці гарненькі кіски, а тато дарував іграшки. Дівчинка ж тішила батьків своєю усмішкою та запальним сміхом. Та раптом дитячий сміх зник з будиночка. Якось ввечері, коли сонечко вже зайшло і настав час увімкнути світло, дівчинка кинула іграшки, притулилась до мами і закричала: «Я боюсь!» Вона дивилась переляканими оченятами на стелю і дрижала, немов листочок...
Давним-давно, років, може, з двісті тому, в одному селі жив чоловік на ім’я Міхал. На зріст він був невисокий, але силу мав неабияку – однією рукою підіймав лантух з зерном, мов невеличку торбину, ще й завдавав його собі на плечі. Міхалова хата стояла на галявині в лісі; мав він клаптик поля, а дітей аж п’ятнадцятеро, отож доводилось йому працювати від ранку до вечора. Тільки й було в нього багатства, що двоє сивих коней, гарних на диво. Всі в селі заздрили Міхалові, що він має таких красенів. А найбільше дивувалися, чим...
Навесні у Музичному лісі розливаються пахощі від цвіту та пісні майже цілодобово — тут же не тільки пташки співають, а й геть усі звірята мають гарні голоси і полюбляють ними похизуватися. Але як тільки сніг зійшов, звірі почали помічати, що довкола лісу назбиралося повно сміття. То ведмідь прийшов сердитий, бо подер собі пальця бляшанкою, то зайчик заплутався у пластиковому пакеті поки відмотував його та й ніжку собі натер. А лисичка, яка кожного дня у своєму домі наводить лад та прибирає, то таки нігде спокійно пройти не може — знайшла...
Настала весна. Вона впевнено йшла собі по землі — всюди розтавав сніг та лід, земля зігрівалася, струмочки розтікалися. А де весна пройшлася, там враз зеленіла трава і пробивалися з-під землі перші малесенькі квіточки. І всюди за весною чувся спів пташок та веселий гомін. Бо як тільки весна дихне легеньким віртиком, то відразу всім стає тепліше і радісніше: і звірятам малим та великим, і рослинам, і дорослим з дітками. Ступила весна і в Музичний Ліс. Цілу зиму він спав — звірята тихенько сиділи по своїх домівках. Але чи всі знають, що...
Трапилась ця пригода у передвеликодній вечір. Маленька Катруся сиділа на лавочці біля хати і розписувала яєчка. Кошичок для посв’ячення уже був готовий. Дівчинка все туди поклала: і пасочку, яку спекла їй мама, і ковбаску, хрін, трошки масла, шматочок шиночки, прикрасила зеленню і квітами. Тільки писаночок не хватало. От тепер сиділа розклавши пензлики та фарби на лавці і виводила дивні узори. Завтра зранку вона з батьками понесе найкращий кошичок у церкву, щоб осв’ятити. Катруся дуже старалася, виводячи узори на яєчку. І не помітила, що писаночка, яку вона щойно розписала й поставила...
Якийсь заможний пан з-під Ольштина полював колись сам один у лісі, що сягав далеко-далеко. В тому лісі посеред галявини була велика яма, вирита на вовків. Пан ішов через галявину й ненароком упав у яму. Як же він злякався, коли побачив, хто в тій ямі! А там уже сиділи ведмідь, здоровенна змія та кіт. Кожен із жахом дивився на інших. Отож пан і собі притулився до стінки та й ну гукати, благаючи допомоги. Гукав аж три дні-все даремно. Лиш на четвертий день наймит Міхал прийшов у ліс рубати дрова й почув...
У світі сучасних технологій та новинок здивуватися, насправді важко. Але будь якої миті може трапитися диво і у найнесподіванішому місці може чекати життєвий урок. Того спекотного дня я мчала, бо інакше це не назвеш, через усе місто на важливу співбесіду. Нічого надзвичайного я не чекала, бо все нагадувало сітковий маркетинг, якого я не осуджую, але перепробувавши кілька подібних компаній, шукала все ж чогось традиційного – звичайної роботи. Нехай і з меншою зарплатнею, але зрозумілої і чіткої. Дратувало все, від гучної музики зранку, що розбудила мене на цілих 15 хвилин раніше...
Ішов студент на канікули із школи додому. Йти довелося густим лісом. Студент заблудив, і ніч захопила його в хащі. Блукав, блукав – ніяк з того лісу не вийде. Нарешті виліз на високе дерево й став роздивлятися на всі боки, чи не побачить узлісся. Вгледів десь удалині вогник і кинув у тому напрямі шапку, щоб не збочити з дороги. Зліз із дерева, пішов отак, як летіла шапка, і натрапив на невеличку хатину. У вікні світилося: біля столу сиділа стара бабуся. Відчинив студент двері, зайшов до хатини. Бабуся його й питає: –...