Пролісок і сніжинка

Розкажу я вам казку про дива дивовижні, про вірне кохання та чому перші весняні квіти проліски голівоньку додолу схиляють. Отже, слухайте.

На лісовій галявині з-під снігу виткнувся зелений Пролісок. Здивовано озирнувся – навкруги лише білий сніг.

— Я такий самотній! — сумно прошепотів він.

Але сонячні зайчики весело стрибали навколо нього і, задивившись на їхню гру, Пролісок забув про свою самотність. І так тривало до того часу, поки велика хмара не заступила сонце. І тоді Пролісок уперше побачив як падає сніг — білий, іскристий, тихий…

— Як багато чарівної музики у кружлянні танцівниць — сніжинок! Скільки грації, краси, величі… Але ж сховалося сонечко, а я замерзну, загину!..

— Не бійся, ми накриємо тебе білим пухнастим хутром. Тоді буде тепло і затишно, — пролунав чийсь дзвінкий тоненький голосок.

— Хто це зі мною розмовляє?

— Це я — Сніжиночка. Поглянь уважно — і побачиш мене.

— Яка ти гарна та ніжна! — промовив Пролісок. — Будь моєю нареченою.

prolisok i snizhynka_1

— Я й не знаю, що тобі відповісти. Ти дуже гарний. Але якщо кохання запалить моє серце, я помру.

Багато зимових днів провели разом Пролісок і Сніжинка. Вщухла хуртовина. І з кожним днем Сніжинка відчувала все більше і більше тепло у своєму серці.

Знову виглянуло сонечко з-за хмар. Забриніли на землі веселі струмки. Прийшла Весна-Чарівниця. Сніжинка з кожним днем ставала все прозорішою та слабкою.

— Сніжинко, що з тобою? — запитав Пролісок.

— Зима карає мене за непослух. А ти став таким гарним. Розкрилися твої білі пелюстки, зелені руки-листочки стали міцними та лагідними. Прощавай, Проліску! Жар серця забирає мої сили — сказала вона і зникла.

Лише маленька крапелька-сльоза залишилася від неї.

Засумував Пролісок, опустив біле личенько до землі, шукаючи свою красуню наречену, але побачив тільки крапельку.

prolisok i snizhynka_2

Бачили все це пташки, шкода їм стало Сніжинки та Проліска. Полетіли вони до Весни , розповіли їй про все, попросили допомогти.

— За те що не побоялася, Сніжинко, покохати , бути тобі вродливою дівчинкою. А тобі, Проліску, за вірність — гарним парубком.

prolisok i snizhynka_3

Все, що має початок, має і кінець, але наш кінець щасливий… Але з того часу кожен Пролісок схиляє своє біле личенько низенько в надії відшукати свою одну-єдину Сніжинку.

Пролісок і сніжинка

В гості до Діда Мороза

Пролісок і сніжинка

Чарівна ніч перед святом

Новіший допис

Надіслати коментар

<-- -->