Казки для дітей

Жили-були хлопчик та дівчинка, які всього боялися. Одного разу вони гралися край села й не помітили, як заблукали та потрапили до темного-темного лісу. Вони довго шукали вихід, але були дуже налякані та розгублені. Діти не знали що робити, аж раптом на їхньому шляху виріс пеньок. Вони не розуміли звідки він взявся, та зненацька пеньок заговорив до них: — Вітаю, дітки. Бачу, що ви заблукали, я допоможу вам вийти з лісу, — сказав він і показав гілочкою на стежку. — Ідіть сюди та нічого не бійтеся, тоді вас ніщо не налякає,...

Читати далі
  • 08.09.2021

А у нас біля двора Бджілки мед збирають, Веселиться дітвора, Гарно сонце сяє. Ґедзик залетів на дах, Джміль літа на ґанку –  Експедиція комах, Єдність на світанку. Жук на дерево злетів, Задзижчала бджілка: — Ич як сильно зашумів! І собі на гілку. Їжачок там проповзав: — Йой, у вас цікаво! Карнавал комах настав? Любі мої, браво! Муха і собі до них, Нумо веселиться, Овід враз сюди прибіг, Павучок й мокриця. Раптом вітер зашумів, Сонечко сховалось, Та ще й грім як загримів, Ух, ледь врятувались Файно було у дворі, Хоча й...

Читати далі
  • 03.09.2021

Ніхто із нас не відає точно скільки в глибочині давнини загубилося стародавніх легенд. Навіть величезні прадуби не все пригадують. Один лише дідо Вітер, від самісінького початку створення цього світу, збирав позабуті легенди та й складав їх до чарівної скрині. Ту скриню він викував власноруч із крапельок роси, з пелюсток айстр та осіннього листя. А ще з тієї скрині Творець всіх створінь, після хмурої непогоди, діставав райдугу. Ви запитаєте, що ж робив дідо Вітер з тими легендами? А у діда Вітру, як і у всіх дідусів на світі, був розбишака-онук, якого...

Читати далі
  • 30.08.2021

— Я не хочу вчити ніякі правила! — Матвій жбурнув підручник з завданням на літо. Той відлетів і розкрився, сторінки зашаруділи, ніби обурені такою поведінкою, а хлопець даремно не звернув на цю дрібницю уваги. За хвилинку з книжки з’явився Знак Питання. Він потер свою скорчену спину, намагаючись розпрямитись, а потім махнув на це рукою. — Знак Оклику в постанові тулуба більше розуміється і поставу добре тримає, — пробурмотів він, звертаючись до розгубленого хлопчика. І продовжив: — Я щось не зрозумів, ти не знаєш, що книга — не птах, літати не...

Читати далі
  • 28.08.2021

Посеред океану жила мушля. Звичайна мушля, кольору придонного піску та планктону, тому непримітна, така сама, як багато інших на океанському дні. Але була в неї особливість – вона ніколи не відкривалась, жодного разу мушельки-товарки, що мешкали поруч, не бачили її стулки привітно прочиненими. «Мабуть, вона дуже сором’язлива», – вирішили вони. – «Або навіть відлюдькувата, тобто відмушлювата». Збираючись опівдні на свої щоденні балачки, вони певний час обговорювали закриту мушельку, але згодом забули про неї. Бо це було природно забути про неї – нерухома й мовчазна, вона все сильніше зливалася з піском,...

Читати далі
  • 20.08.2021

Красивий дарунок від нашої чи не найактивнішої авторки, Наталії Клевцової до 30-ї річниці Незалежності України для читачів сайту Казка. Щастя Поруч Авторська книга. До речі, Ви можете придбати в авторки й друковане видання даної книги. Підтримка українських авторів важлива. Як бонус, є казка озвучена ентузіастами, яку ми не залишаємо без уваги. Дивіться, слухайте, насолоджуйтесь. Також казку «Подушка-ковбаса» можна прочитати на нашому сайті.

Читати далі
  • 18.08.2021

Жив-був один бідняк. Мав жінку, діток, хатинку з городиком та довговуху тваринку — із тих, які возять людям лантухи, а вони замість подяки називають їх впертими та нерозумними. Так і гукають, буває: „Упертий та безмозкий осел! Дурна ослиця!“ Якось раненько ішов собі чоловік на роботу, а тваринка ішла за ним, морквиною похрумуючи — хазяїн пригостив. На спині мала мішечок з пряжею — по дорозі чоловік хотів його знайомому ткачеві продати. На веранді пишного будинку лежали троє багатіїв – з тих, за кого прикажчики, слуги та наймити працюють. Побачили вони трудівника...

Читати далі
  • 11.08.2021

Певно сама казка починається з невідомих слідів біля твого порогу – хтось зі звірів, у затишному і теплому барлозі, розповідає неслухняному ведмедику срібні оповідки: про малинові чагарі та щедру бджілку зі свіжим золотим медом у новеньких цебрах. Ведмежа казка обов’язково здійсниться, але усьому свій час. До людей взимку поспішає своя казка: спочатку з дарунками до всіх приходить Святий Миколай. Він знає точно коли дитина засинає, ось тоді й тихенько кладе під подушку дарунок. А згодом приходить різнокольоровий Новий Рік де ялинка горить всіма барвами Неба! Далі не менш очікуване Різдво,...

Читати далі
  • 02.08.2021

Це було наскільки давно, що я навіть і не пам’ятаю, чи було те, що я оповідаю, правдою. Хтось придумав слово ЖИТТЯ, але нікому було комусь знати, що то таке, – тоді розмовляли поміж собою зорі й у космосі був страшенний хаос. А ще була нескінченна темінь, і маленькі зорі часто наскакували на великі і від цього їх лоби були постійно в подряпинах і ґулях. Верховна Зірка бачила такий постійний гармидер, і стало їй жаль маленьких бідолах, тож вона придумала світло. На деякий час у космосі запанувала гармонія, але це не...

Читати далі
  • 20.07.2021

Донька з мамою сидять в інтернеті та любуються на модні новинки суконь і сумочок.  Мама: Ой, яка ж у мене, доня, гарнюня! Обожнюю тебе! (Ніжно притискає до себе.) Кажуть, своє щастя краще оберігати в таємниці, та я не можу втриматися. Хочу розповісти про донечку всьому світові!  Доця: Мамо, ти ж знаєш, що я не дуже люблю фотографуватися. В мене навіть свого екаунту в соцмережах немає.  Мама: Зате в мене є! Хочу зробити пост про те, яка моя доня розумниця. Будеш гарним прикладом для інших дітей. Ти ж у мене найкраща! ...

Читати далі
  • 02.07.2021