Казки для дітей

Чи знаєте ви нашу Настуню – гарненьку дівчинку з великими розумними очима та кирпатим носиком? А вже як мама заплете їй у кіски бантики і одягне чистеньке платтячко, то такої красуні годі й шукати! Тільки все це Настуні ні до чого, бо наша Настуня дуже любить поплакати. От і сьогодні вранці мама погладила її по голівці, ніжно поцілувала і сказала: «Доню, прокидайся. Дивись, вже сонечко заглядає до тебе у вікно. Час вставати». Та Настуня кривить гарненького ротика, тре кулачками очі і починає плакати. − Я не хочу прокидатися! І вставати...

Більше
  • 11.02.2018

На Подолі, у столиці, Жив хлопчина, звали Грицем, Був білявий, синьоокий, Віком одинадцять років, Батько й мати на роботі, Гриць у школі вчився, потім, Йшов додому та обідав, Після в гості біг до діда, Славний був той дід Тарас, Бо розповідав щораз, Нову казку він хлоп’яті, Також з ним ходив гуляти, По Подолу до Дніпра, Тут і вулиця стара, І будинки, і церкви, Тільки вік навкруг новий. Дід Тарас розповідав, Де він жив, і де бував, Де зустрів колись бабусю, Юну ще тоді Ганнусю, Слухав Гриць, відкривши рота, І гуляти...

Більше
  • 03.02.2018

На галявині розкрила свої ніжні листочки Полуничка. Незабаром на цьому кущику з’явились ягідки. Під лагідним і турботливим сонечком ягідки росли і червоніли. Серед них була та, яку прозвали Ціка, бо їй все було ЦІКАво. Вона задавала всім питання: чого ми тут? Що нам робити далі? Що це на небі? Сонце? Куди воно дівається? Ніч? Що таке ніч? Чому я червонію? — Ціка, припини! — не витримали сусідки. А вона все не вгамовувалась. Вони почали штовхатись і так розгойдали кущ, що стигла, соковита Ціка — відірвалась. — Я лечу, — кричала...

Більше
  • 03.02.2018

У чистій і глибокій річці водилися різноманітні риби — великі й маленькі, мирні і хижі, сміливі й боязкі — і всі вони легко знаходили спільну мову. Новини в їхньому світі поширювалися вкрай швидко. Всі знали, що і де відбувається, завдяки рибкам-всюдисушкам. Вони плавали зграйками і завзято збирали цікаві історії та події, які із задоволенням переказували друзям і знайомим. А ті, радісно ворушачи зябрами, переповідали почуте далі. Так чутки і звістки розпливалися по всій річковій околиці: хто до кого сватався, хто де народився, хто в які тенета потрапив. Всюдисушки чудово справлялися...

Більше
  • 28.01.2018

Тато відчинив двері і вніс у кімнату ялинку. Вона була така пухнаста, а стовбур міцний і зелені-зелені гілочки. — Зустрічайте Ялинку, будемо її прикрашати. Мати виглянула з кухні, руки тримали недоліплений  вареник. — Сашко, допоможи батькові. Сашко сидів за компом, не зводячи очей з монітора. — Поглянь, яке чудо в хаті, — не втрималась мати. Сашко повернув на мить голову і знову назад. — А що, в «танчики смолити» краще? — тут вже встряв батько. Саша мовчав, його думки були десь далеко. — Нічого, будемо самі святкувати, а він з...

Більше
  • 27.01.2018

В одному маленькому містечку жила прекрасна бджілка на ім’я Пелюстка. Так її називали тому, що вона була легенькою, як пелюстки квітів. Вона завжди граційно перелітала з однієї квіточки на іншу і з кожної збирала багато нектару. Мешканці містечка цінували і поважали її за старанну працю, позитивний погляд на життя і шанобливе ставлення до всіх навколо. Та одного разу із бджілкою трапилася біда. Коли вона вчергове старанно збирала нектар, подув сильний вітер і закружляв Пелюстку в повітряному вихорі. Потік вітру відносив її все далі й далі. Не встигла вона отямитись, як...

Більше
  • 26.01.2018

Ослик Мося має дуже добре серце і веселу вдачу, але у нього зовсім немає друзів.  Запитаєте: «Чому?». Та все тому, що наш ослик занадто сором’язливий і невпевнений у собі. Йому завжди  здається, що він не досить розумний, не досить красивий, не досить спритний. Хто ж з  ним, з таким, захоче товаришувати? І ось одного сонячного ранку ослик Мося, як завжди, прокинувся у доброму гуморі. Він охайно застелив своє ліжечко, умився, почистив зубки і вийшов з будиночка пощипати  на лужку свіжої соковитої травички. Але тільки-но Мося нахилив голову і потягнувся за...

Більше
  • 19.01.2018

Маленький зайчик прокинувся від холоду — у лісі панувала зима. Мороз вихолодив  землю, гілочки дерев заніміли, жодного шарудіння. Все в лісі в очікуванні та ніде немає снігу. Одежину маленький зайчик змінив, його шубка так і сяяла білизною. — Один я причепурився, кращої шубки годі й шукати! — Це правда! — з кущів визирнула хитра рижа морда. — Ти такий гарний! — Хто тут є? — заєць від несподіванки стрибнув у бік. І саме вчасно: великі зуби клацнули над самим вухом. — Рятуйте-е-е! — сам не помітив, а лапи вже мчали...

Більше
  • 12.01.2018

У нас в Україні багато гарних традицій. Святкуються родинами і Різдво, і Великдень, і ще багато різних свят. Сьогодні я розповім про дівчинку Яринку, і про диво, яке трапилося з нею на самий Святвечір. Отож у Яринки велика родина, котра на великі свята збирається разом за одним святковим столом. Так вже склалося, що в їхній будинок, де живе дівчинка з батьками й бабусею, на самий Святий вечір з’їжджаються всі рідні дядечки й тітоньки зі своїми дітьми. Отоді стоїть в будинку такий гамір та рух, наче на вокзалі. Всі щось розповідають,...

Більше
  • 09.01.2018

Катруся сиділа над уроками вже п’яту годину. Ні-ні, задавали не так багато, просто дівчинка дуже любила відволікатися. Ось пташка за вікном пролетіла. Гра нова цікава лежить, хоч трохи її повертати в руках хочеться.  Ще милу тваринку неіснуючу придумала, треба терміново в альбомі намалювати. Так і пройшов увесь час до вечері. Ось повертається ключ у двері – це батьки прийшли. Катруся побігла зустрічати їх. – Мама, тато ! Як день пройшов? – Зробив все заплановане! – відповів серйозним голосом задоволений тато. – Я теж багато встигла, – посміхнулася мати. – Значить,...

Більше
  • 02.01.2018