Казки для дітей

У чистій і глибокій річці водилися різноманітні риби — великі й маленькі, мирні і хижі, сміливі й боязкі — і всі вони легко знаходили спільну мову. Новини в їхньому світі поширювалися вкрай швидко. Всі знали, що і де відбувається, завдяки рибкам-всюдисушкам. Вони плавали зграйками і завзято збирали цікаві історії та події, які із задоволенням переказували друзям і знайомим. А ті, радісно ворушачи зябрами, переповідали почуте далі. Так чутки і звістки розпливалися по всій річковій околиці: хто до кого сватався, хто де народився, хто в які тенета потрапив. Всюдисушки чудово справлялися...

Читати далі
  • 28.01.2018

Тато відчинив двері і вніс у кімнату ялинку. Вона була така пухнаста, а стовбур міцний і зелені-зелені гілочки. — Зустрічайте Ялинку, будемо її прикрашати. Мати виглянула з кухні, руки тримали недоліплений  вареник. — Сашко, допоможи батькові. Сашко сидів за компом, не зводячи очей з монітора. — Поглянь, яке чудо в хаті, — не втрималась мати. Сашко повернув на мить голову і знову назад. — А що, в «танчики смолити» краще? — тут вже встряв батько. Саша мовчав, його думки були десь далеко. — Нічого, будемо самі святкувати, а він з...

Читати далі
  • 27.01.2018

В одному маленькому містечку жила прекрасна бджілка на ім’я Пелюстка. Так її називали тому, що вона була легенькою, як пелюстки квітів. Вона завжди граційно перелітала з однієї квіточки на іншу і з кожної збирала багато нектару. Мешканці містечка цінували і поважали її за старанну працю, позитивний погляд на життя і шанобливе ставлення до всіх навколо. Та одного разу із бджілкою трапилася біда. Коли вона вчергове старанно збирала нектар, подув сильний вітер і закружляв Пелюстку в повітряному вихорі. Потік вітру відносив її все далі й далі. Не встигла вона отямитись, як...

Читати далі
  • 26.01.2018

Ослик Мося має дуже добре серце і веселу вдачу, але у нього зовсім немає друзів.  Запитаєте: «Чому?». Та все тому, що наш ослик занадто сором’язливий і невпевнений у собі. Йому завжди  здається, що він не досить розумний, не досить красивий, не досить спритний. Хто ж з  ним, з таким, захоче товаришувати? І ось одного сонячного ранку ослик Мося, як завжди, прокинувся у доброму гуморі. Він охайно застелив своє ліжечко, умився, почистив зубки і вийшов з будиночка пощипати  на лужку свіжої соковитої травички. Але тільки-но Мося нахилив голову і потягнувся за...

Читати далі
  • 19.01.2018

Маленький зайчик прокинувся від холоду — у лісі панувала зима. Мороз вихолодив  землю, гілочки дерев заніміли, жодного шарудіння. Все в лісі в очікуванні та ніде немає снігу. Одежину маленький зайчик змінив, його шубка так і сяяла білизною. — Один я причепурився, кращої шубки годі й шукати! — Це правда! — з кущів визирнула хитра рижа морда. — Ти такий гарний! — Хто тут є? — заєць від несподіванки стрибнув у бік. І саме вчасно: великі зуби клацнули над самим вухом. — Рятуйте-е-е! — сам не помітив, а лапи вже мчали...

Читати далі
  • 12.01.2018

У нас в Україні багато гарних традицій. Святкуються родинами і Різдво, і Великдень, і ще багато різних свят. Сьогодні я розповім про дівчинку Яринку, і про диво, яке трапилося з нею на самий Святвечір. Отож у Яринки велика родина, котра на великі свята збирається разом за одним святковим столом. Так вже склалося, що в їхній будинок, де живе дівчинка з батьками й бабусею, на самий Святий вечір з’їжджаються всі рідні дядечки й тітоньки зі своїми дітьми. Отоді стоїть в будинку такий гамір та рух, наче на вокзалі. Всі щось розповідають,...

Читати далі
  • 09.01.2018

Катруся сиділа над уроками вже п’яту годину. Ні-ні, задавали не так багато, просто дівчинка дуже любила відволікатися. Ось пташка за вікном пролетіла. Гра нова цікава лежить, хоч трохи її повертати в руках хочеться.  Ще милу тваринку неіснуючу придумала, треба терміново в альбомі намалювати. Так і пройшов увесь час до вечері. Ось повертається ключ у двері – це батьки прийшли. Катруся побігла зустрічати їх. – Мама, тато ! Як день пройшов? – Зробив все заплановане! – відповів серйозним голосом задоволений тато. – Я теж багато встигла, – посміхнулася мати. – Значить,...

Читати далі
  • 02.01.2018

Якось, в одному чарівному лісі, звірята збиралися зустрічати новий рік та прикрашати ялику. Одне їх лише засмучувало. Не було в лісі зовсім снігу, навіть ведмедики не лягли спати, як завжди це робили, коли наступала зима. Все було готово до свята. На великій галявині росла розкішна ялинка. Для неї були зроблені дуже гарні прикраси. Білочки нанизали на мотузочку грибочки та шишки, зайчики принесли яскраву моркву. Та чого тільки не було на ялинці, тільки снігу не було. Зібралися друзі біля ялинки та стали міркувати що їм робити, але ж свято не свято...

Читати далі
  • 30.12.2017

Рано-вранці народилася нова хмарка. Вона була схожа на маленьку пухнасту кішечку, яка ліниво мандрує по небу. На своєму шляху вона побачила багато інших хмар. Ось хмара, схожа на собаку — кішка вигнула спину. При зустрічі з мишкою ненадовго прискорила свій рух в надії наздогнати її. На хмарі в формі м’якого дивана, кішечка солодко задрімала, здавалося вона зовсім не рухається по небу. Відпочивши, кішка залізла на хмару-дерево і спостерігала за життям, що протікає внизу, на землі. Подорож тривала дуже довго. Вона дивилася на зелені пагорби, довгу смужку синьої ріки, жовте поле...

Читати далі
  • 22.12.2017

Якось четверо янголят зібралися і пішли до Святого Миколая. Дуже їм хотілося Святому допомагати. Прийшли до його хатинки і постукали в двері. За якусь мить Святий Миколай уже запрошував янголят до світлиці. – Дорогий Миколаю, чи можемо ми тобі допомагати, коли ти будеш обдаровувати діток? – Залюбки прийму вашу допомогу, дорогі янголятка. Адже мені самому не так вже й легко усюди встигати, – посміхаючись, промовив Святий. – Тоді кажи, що нам робити, і ми радо допоможемо. – Ось тут у мене записані всі дітки, що є на Землі, – і...

Читати далі
  • 19.12.2017