Мене звати Оленка, мені 5 років і з допомогою батьків, я хочу написати свою історію, що відбулася зі мною недавно. В одному невеличкому місті, жила невеличка сім’я, яка складалась з тата — Тараса, мами — Тетяни, і їх маленької доньки — мене, також з ними жив сірий котик, якого так і назвали Сірко, але був він не повністю сірий, а мав біленькі як шкарпетки лапки і краватку на шиї, котик дуже полюбляє молочко, особливо умивати свої довгі-предовгі вуса, як і у мого тата. Мама в мене також була гарна, мала...
Казки для дітей
В ліфт забігло крихітне мишеня, воно дуже поспішало, щоб переглянути улюблені мультики. Двері зачинились. З розбігу воно врізалось в живіт великому вусатому коту. Незнайомець хитро прищурився. Ноги у мишеняти затремтіли, хвостик здригнувся, а вушка засмикались. Кіт з виглядом переможця поклав величезну лапу на голову мишеняті. — П-п-пробачте, — пробурмотіло мишенятко, — пропав, — майнула думка. — А як будеш виправляти свою провину? — підняв брови жиропас , — не випущу. Інший поверх і ліфт знов зупинився. До ліфту ввалився Велетень-пес. Він миттєво оцінив ситуацію і придавив кота до стіни ліфта. Так...
Жителям міста Анкорідж, штат Аляска, природа надала можливість спостерігати одне з найбільших чудес – Полярне сяйво. Тривале магічне шоу, що демонструє не Девід Коперфільд, а зимове прохолодне небо. Граючи найрізноманітнішими тональностями та кольорами, воно відтворює найкращу музику. Захоплюючі світлові гами ритмічно виблискують у просторі атмосфери. Мабуть, ви чули вислів про столицю світової моди Париж: «Побачити Париж та померти». У нашому випадку він трансформується, і звучатиме так: «Побачити Полярне сяйво і зрозуміти, що небесна канцелярія усіма силами дає людині ключі від дверцят кімнати з найскладнішим замком, де, скрутившись калачиком, під зоряним...
«Я опинилася в казці!» вирішила для себе Марійка, за хвилину, як їхнє сімейне авто зупинилося поміж дерев лісу. Стільки голосів птахів, які лунали звідусіль, годі було чути в місті, де жила в одній із багатоповерхівок із батьками. Хіба що ворони сірої чи грака, які своїми характерними для них карканням чи крекотінням спроможні налякати будь-кого. А тут: дзвінкі та жалібні, тривалі та короткі, протяжні та уривчасті, зі свистом і щебетанням, тріскотом і цмоканням, з булькотінням, звуком флейти, барабану, скрипки. Поки батько на невеличкій галявині розкладав намет, а мама готувала страву на...
Зайченятко Пухнастик тихесенько спало в своїй хатинці. Йому наснився дивний сон про те, що все навколо стало білим. Він не знав, що то таке і здивовано дивився на біле простирадло. В лісі голосно хруснула гілка і Пухнастик прокинувся. Виліз з тепленького ліжечка і почимчикував до виходу. Вийшовши на поріг — присів від подиву. Перед очима — прекрасна картина з його сну. Біле простирадло вкривало все навколо. Хатинки всіх його сусідів були вкриті білосніжною пеленою. Ще ніхто по ній не ходив. Тому маленький не знав чи можна іти далі. Він простягнув...
Маленька сумна мурашка Молі сиділа на листочках ожини, які погойдувалися від літнього вітру. Саме це місце було обрано для спостереження за мурашником, бо звідси, видно все дійство, як на театральній сцені. Комашка споглядала на метушню і міркувала над незвичним питанням. — Що ж далі? — пролітала в її голові думка. — Ким бути? — Молі ніяк не могла зосередитися. Через декілька тижнів свято Врожаю і Королева оглядатиме мурашник, а опісля — бал, на якому молодь представлятимуть всьому мурашиному народу. Молі з журбою поглядала на свій улюблений дім, все не могла вирішити,...
Маринка не так часто приїжджала у село о бабусі з дідусем. Літо було єдиною порою під час якого всі три місяці проводила з ними. Хоча їй було всього шість років, із великим задоволенням допомагала стареньким на городі, в саду, на подвір’ї, в будинку. Вона також любила, коли за якісну виконану роботу, бабуся пригощала їх своїми смачними стравами, називала її ангелятком, квіточкою, котиком, а дідусь іще — перлинкою. Й хоча маленька не знала, що це таке, перлинка, все-таки вірила: якби перлина не була цінною річчю, ніколи не називав її так. —...
Літо збігло швидко і непомітно. Але листочки, що росли на деревах це помітили тільки тоді, коли почали втрачати свій зелений колір. Куди та чому він зникав — не знали. Поки художниця Осінь розфарбовувала їх у інші кольори, вони зі сумом дивилися в небо, зітхали, тихо перемовлялися поміж собою, згадуючи, як їм усім було добре рости й шелестіти на гілках дерев, пити теплі краплини ранішньої роси, загравати з вітерцем, слухати спів птахів. А ще вдихати аромати літніх квітів, трави, які росли внизу на землі. «Однак тепер усього цього не буде, —...
Артемчик дуже любив машинки, а книги йому майже не подобались. От скласти з них вежу, або скрутити підзорну трубу з тонкої книги у м’якій палітурці — це звичайно цікаво. А читати… Трошки нудно. Може це тому, що він ще цього не вміє робити сам? А от Діана, старша сестра, дуже полюбляє читати. Тому на полках стоїть величезна купа книг. Артемчик пробіжить біля полиць та скине все на підлогу, от весело! Одного разу, побачила Діана серед цього безладу книжку, яку хотіла прочитати. — Це дуже цікава книжка. Я її візьму. —...
Сьогодні був прекрасний весняний день. Сонечко усміхалося всім жителям лісу, воно лагідно обіймало своїми променями кожного, хто з’являвся, хоч на хвилинку, на лісовій галявині. Лісові жителі не дуже поспішали виходити з тепленьких нірок. Вони все ще займалися домашніми справами, а вибігали лише в пошуках соковитої першої травички. Готувалися до зустрічей зі своїми сусідами, бо декого не бачили цілу зиму. Звірятка прибирали свої нірки, чистили шубки та роздивлялися припаси, що залишилися з зими. До багатьох з них прийдуть гості, тому їх потрібно буде пригостити чимось смачненьким. А в родині борсуків буде подвійне...