Подорож у країну казок

8

На площі міста казкової країни тим часом зібралися усі його мешканці. Вони перешіптувалися й мали занепокоєний вигляд. Розмови велися тільки про Викрадача часу. Ніхто не знав, як його позбутися й що робити.

Раптом небо потемніло, десь там угорі загуркотів грім і спалахнуло яскраве світло блискавки. Мешканці міста спостерігали за тим, що у повітрі над ними відбувається щось дивне.

— Здається настав цей час! — промовила премудра Сова, радниця правителя міста.

— Який день, — запитала у неї ворона Каркарона, що стояла поряд.

— У стародавній книзі мудрості сказано, що настане день, коли повернеться злий чаклун Викрадач часу. Він буде намагатися заволодіти часом усіх світів. Ніхто не зможе йому завадити, окрім одного маленького хлопчика зі світу людей. Якщо він не злякається, буде рішучим та сміливим, то здолає чаклуна.

— Як таке може бути? — недовірливо спитала ворона. — Що може звичайна дитина зі світу людей?

— Ось у цьому й секрет, — поважно мовила премудра Сова. — Тільки дитина здатна на справжнє диво — Фантазію. А фантазії підвладні усі часи — минуле, теперішнє і майбутнє. У дітей дуже добре розвинена фантазія, за допомогою якої можна опинитися будь–де і здолати будь–які перепони. А якщо дитина ще й смілива та відважна, то лише вона може захистити наш казковий світ від лиходія.

— Отже, все тепер залежить від маленького хлопчика? — ще раз перепитала Каркарона.

— Саме так. Чаклун вже тут і тепер слово й діло за дитиною.