Тупаємо ніжно (Аудіоказка)
Мама приходить з роботи, вона надіватиме шорти й можливо запише шортси, тобто #Shorts — коротенькі відео, щоб залити на свою сторінку в соціальних мережах. Мама любить танцювати й привчає до того всю родину.
Мамо, ми сьогодні тупали ніжно, ти не хвилюйся, я всіх ляльок і робота склала в коробку, — біжить до неї п’ятирічна Міла.
Такий розгардіяш наробили, — ніяковіє бабуся, і пропонує: Треба мати обнімати.
Обидві виходять до мами та обіймають її. Така традиція: обійнятися при зустрічі, це робити так приємно, а як ефективно: допомагає подолати й усунути усілякі непорозуміння. І кричати на тих, кого обійняв, все одно, що кричати на самого себе.
Обіймуся із бабусею і мамусею, — радіє Міла.
Будуть максимальні обіймусі, — розкриває руки бабуся.
Обійняти й обнімати, це одне й те саме, будемо з вами жартувати та дещо куштувати. Пакет прийміть тільки в мене, я печива до вечері купила, — відповідає мати.
Нарешті повернулися до великої кімнати, в якій був ідеальний порядок.
І де той безлад, навпаки прибрали все і килим посунули, по центру застелили — дивується мама і крутиться посеред зали, де тепер так багато місця, видно що їй приємно.
З задоволенням повернулися одна до одної та взялися за руки бабуся з онукою, передбачаючи, що підготувалися вони не дарма.
Тупаймо з нами, мамо, така пісня про любов є, Адам написав сам.
Не Адам, а Адамо, — виправляє бабуся.
Слова тут зайві, тому що вона вмикає музику. Музика лунає, а бабусі здається, що їй знову двадцять, вона в сніжно-білому платті, танцює з нареченим, хоча це швидше схоже на політ. Вона пурхає, мов птах. І хоч навкруги їм кричать “гірко”, їй дуже солодко цієї миті. Вона відчуває справжнє солодке щастя. Бабуся чує знайому, до щемливого почуття часу, що біжить, мелодію; тихенько тупає по старенькому килиму, а біля неї, не торкаючись п’ятами поверхні, кружляє, немов сніжинка, Міла, її натхнення.
