Сонечко світило лагідно, легкий вітерець навівав прохолоду. Костя сидів в інвалідному візку і спостерігав за оточуючими. З сусіднього під’їзду вибігли хлопці, з Сашком — ватажком попереду, в руках якого був м’яч. Добігли до середини двору, м’яч покотився по зеленій траві, гра почалась. Поле було нерівним, тому хлопці весь час спотикались. Саморобні ворота, стертий контур поля, навіть для «дворового » футболу умови несприятливі. Тому й ушкоджень багато, синців різних. — От якби в дворі зробити справжнє поле, — блискавкою промайнула в голові думка. Костя штовхнув візок і підкотив ближче до хлопців....
Він закохався у неї з першої зустрічі. Його називали Рогачко, він і справді мав роги, жук-олень все ж таки. В лузі Рогачко вважався забіякою, бо міг підчепити рогами, нікого і нічого не боявся. Вона порхала з квітки на квітку, її тоненькі крильця світились ніжністю і переливались на сонці. А очі – здавалося, що це блакитні озера. Ніжна бабка Одоната така красуня, така тендітна, майже невагома. Навіть дітям шкода її ловити. Краще нам бачити , як вона рулює в повітрі. Кожного літнього дня спостерігати стрімкий політ над річками. Але одного разу,...
УВАГА! Текст подано із збереженням стилістики, граматики, пунктуації автора. Прим. ред. Хочете вірте а хочете ні, та ця історія трапилась минулого року на Новий рік. Два брата, Максим та Артем, вирішили викрасти Діда Мороза. Так, так, вам не почулось, саме Діда Мороза. Та не назавжди, ні, десь хвили на дві. Хлопчики хотіли загадати бажання, що б їхні бать припинили сваритись і знову покохали один одного. Що вони тільки не робили: золоту рибку ловили, шукали в магазинах, в Інтернеті; загадували бажання коли падала зірка; шукали лампу Аладіна; задували свічки на торті в день народження та...
Жили собі три брати, всякого добра їм батьки лишили, але щасливими вони не були, кожному чогось не вистачало. Тому вирішили піти по світу пошукати собі щастя. Йшли вони лісами та полями, день ішли, два йшли, а на третій день побачили яму в якій сиділо Щастя. Старший брат запитує: — А можеш ти мене щасливим зробити? — Чого тобі не вистачає? — запитало щастя — Дружину б мені, — відповів старший брат — Йди на схід, там і зустрінеш Взяв він свою торбу та й пішов. От і середній запитує, чи...
Мене звати Оленка, мені 5 років і з допомогою батьків, я хочу написати свою історію, що відбулася зі мною недавно. В одному невеличкому місті, жила невеличка сім’я, яка складалась з тата — Тараса, мами — Тетяни, і їх маленької доньки — мене, також з ними жив сірий котик, якого так і назвали Сірко, але був він не повністю сірий, а мав біленькі як шкарпетки лапки і краватку на шиї, котик дуже полюбляє молочко, особливо умивати свої довгі-предовгі вуса, як і у мого тата. Мама в мене також була гарна, мала...
В ліфт забігло крихітне мишеня, воно дуже поспішало, щоб переглянути улюблені мультики. Двері зачинились. З розбігу воно врізалось в живіт великому вусатому коту. Незнайомець хитро прищурився. Ноги у мишеняти затремтіли, хвостик здригнувся, а вушка засмикались. Кіт з виглядом переможця поклав величезну лапу на голову мишеняті. — П-п-пробачте, — пробурмотіло мишенятко, — пропав, — майнула думка. — А як будеш виправляти свою провину? — підняв брови жиропас , — не випущу. Інший поверх і ліфт знов зупинився. До ліфту ввалився Велетень-пес. Він миттєво оцінив ситуацію і придавив кота до стіни ліфта. Так...
Жителям міста Анкорідж, штат Аляска, природа надала можливість спостерігати одне з найбільших чудес – Полярне сяйво. Тривале магічне шоу, що демонструє не Девід Коперфільд, а зимове прохолодне небо. Граючи найрізноманітнішими тональностями та кольорами, воно відтворює найкращу музику. Захоплюючі світлові гами ритмічно виблискують у просторі атмосфери. Мабуть, ви чули вислів про столицю світової моди Париж: «Побачити Париж та померти». У нашому випадку він трансформується, і звучатиме так: «Побачити Полярне сяйво і зрозуміти, що небесна канцелярія усіма силами дає людині ключі від дверцят кімнати з найскладнішим замком, де, скрутившись калачиком, під зоряним...
«Я опинилася в казці!» вирішила для себе Марійка, за хвилину, як їхнє сімейне авто зупинилося поміж дерев лісу. Стільки голосів птахів, які лунали звідусіль, годі було чути в місті, де жила в одній із багатоповерхівок із батьками. Хіба що ворони сірої чи грака, які своїми характерними для них карканням чи крекотінням спроможні налякати будь-кого. А тут: дзвінкі та жалібні, тривалі та короткі, протяжні та уривчасті, зі свистом і щебетанням, тріскотом і цмоканням, з булькотінням, звуком флейти, барабану, скрипки. Поки батько на невеличкій галявині розкладав намет, а мама готувала страву на...
Зайченятко Пухнастик тихесенько спало в своїй хатинці. Йому наснився дивний сон про те, що все навколо стало білим. Він не знав, що то таке і здивовано дивився на біле простирадло. В лісі голосно хруснула гілка і Пухнастик прокинувся. Виліз з тепленького ліжечка і почимчикував до виходу. Вийшовши на поріг — присів від подиву. Перед очима — прекрасна картина з його сну. Біле простирадло вкривало все навколо. Хатинки всіх його сусідів були вкриті білосніжною пеленою. Ще ніхто по ній не ходив. Тому маленький не знав чи можна іти далі. Він простягнув...
Маленька сумна мурашка Молі сиділа на листочках ожини, які погойдувалися від літнього вітру. Саме це місце було обрано для спостереження за мурашником, бо звідси, видно все дійство, як на театральній сцені. Комашка споглядала на метушню і міркувала над незвичним питанням. — Що ж далі? — пролітала в її голові думка. — Ким бути? — Молі ніяк не могла зосередитися. Через декілька тижнів свято Врожаю і Королева оглядатиме мурашник, а опісля — бал, на якому молодь представлятимуть всьому мурашиному народу. Молі з журбою поглядала на свій улюблений дім, все не могла вирішити,...