У світі сучасних технологій та новинок здивуватися, насправді важко. Але будь якої миті може трапитися диво і у найнесподіванішому місці може чекати життєвий урок. Того спекотного дня я мчала, бо інакше це не назвеш, через усе місто на важливу співбесіду. Нічого надзвичайного я не чекала, бо все нагадувало сітковий маркетинг, якого я не осуджую, але перепробувавши кілька подібних компаній, шукала все ж чогось традиційного – звичайної роботи. Нехай і з меншою зарплатнею, але зрозумілої і чіткої. Дратувало все, від гучної музики зранку, що розбудила мене на цілих 15 хвилин раніше...

Більше
  • 02.04.2015

Бідний хлопчина вже вкотре намагався прилаштувати у відоме видавництво свої новели написані ночами, вистраждані й переболені. Раз по раз отримавши відмову, зневірявсь і давав собі слово більше не писати. Але минав час, і невдаха знову брався за писання. Інакше не міг. Багато думав, читав, говорив з людьми, вникав у різні історії, ситуації, вчинки, ніби переживав їх, і знову писав. Думка про те, що має написати геніально, так, щоб люди зачитувалися його творами, передавали їх з уст в уста, вчили напам’ять, цитували, видавали великими накладами, не залишала його. Адже у житті...

Більше
  • 02.04.2015

Маленький світлячок, який жив біля будинку хлопця, вже вкотре намагався звернути на себе увагу. Ще змалечку він прив’язався до цього мужнього молодика, котрий хоч і не був багатим чи знатним, але мав набагато цінніші надбання – був чесним, правдивим, працьовитим. Тільки фортуна чомусь не йшла до його оселі, не зустрічалася дорогою. А фортуна йому була дуже потрібна, адже дім уже давно потребував ремонту, стіни валились, як тут жити, чи сім`ю завести? Працював хлопчина ювеліром, і то вміло та старанно, тому й клієнтів мав дуже заможних. Але, що тут казати, з...

Більше
  • 02.04.2015

Ішов студент на канікули із школи додому. Йти довелося густим лісом. Студент заблудив, і ніч захопила його в хащі. Блукав, блукав – ніяк з того лісу не вийде. Нарешті виліз на високе дерево й став роздивлятися на всі боки, чи не побачить узлісся. Вгледів десь удалині вогник і кинув у тому напрямі шапку, щоб не збочити з дороги. Зліз із дерева, пішов отак, як летіла шапка, і натрапив на невеличку хатину. У вікні світилося: біля столу сиділа стара бабуся. Відчинив студент двері, зайшов до хатини. Бабуся його й питає: –...

Більше
  • 30.03.2015

Наступила осінь. З теплими ще дощами, сонячними ще днями. Дерева позолотили свої крони готуючись скоро скинути це золото, щоб з приходом суворої зими вкритись білою ковдрою засинаючи до весни. У саду з молоденької тендітної яблуньки упав перший її плід – червонощоке яблуко і покотилось прямо до ніг дівчинки, яка гуляла у саду. — Ой яке чудове! — вигукнула вона піднявши його і побігла радісна показати матері. Матері також дуже сподобалось велике, наливне яблуко з червоними бочками. Дівчинка показала яблуко усім родичам  – сесті, тітці, дядьку, бабусі, дідові. Потім побігла ще показати та...

Більше
  • 29.03.2015

Маленька Даринка дуже любила влітку бігати по зеленому лузі й ловити на квітах різнобарвних метеликів. Вона тримала їх у долоньках, розглядала їхні барвисті крильця, а потім випускала. Мама говорила їй, що метелики після цього не зможуть літати і навіть можуть померти. Але вони були такі гарні, що Даринка не могла втриматися, щоб не ловити їх. Якось, набігавшись донесхочу аж до вечора, дівчинка, упавши вдома на ліжко, миттю заснула. Приснилось їй тієї ночі, що потрапила вона у минуле. Біжить по тому ж лузі, що й завжди, ловить метеликів. Та чомусь жоден...

Більше
  • 26.03.2015

У темному кутку підвалу театру ляльок, де було звалено безліч уже використаного реквізиту, висіла сумна лялька з великим очима. Без надії і майбутнього. Чекала, як же вирішать її долю там, угорі. Як буде, як станеться, як поведуть ниточки… Поруч, теж на кілочку, висіла її подруга, з якою вони колись були зірками на ляльковій сцені. Їм аплодували, їх викликали «на біс» дитячі рученята. У тому ж кутку валялося багато ляльок з попередніх вистав на які завжди були аншлаги. Та вистави відіграні, пошито нові ляльки для нових вистав, а цих закинуто сюди,...

Більше
  • 25.03.2015

В одній далекій країні Іксляндрії в королівській родині  народилася маленька дівчинка. Король з королевою дуже раділи, адже у них вже давно не було дітей і вони вже втратили всяку надію. Вони довго молилися і просили Бога дати їм хлопчика або дівчинку. І нарешті, Бог вирішив відповісти на їхні молитви. Дівчинка була дуже гарною. У неї оченята були, як голубі перлини, біляві локони обрамляли миле личко. На устах завжди грала усмішка, яка заставляла всіх усміхатися у відповідь, хто лиш не гляне на принцесу. Дитина ніколи не плакала і король з королевою...

Більше
  • 21.03.2015

Жив-був у дрімучому казковому лісі добрий ведмідь. От надумав він якось створити квартирне агенство, щоб звірі та птахи могли собі поміняти житло, якщо їхня домівка їм якось не підходить. Вивісив він на великій галявині у один прекрасний день таку об’яву:   ОБ’ЯВА „Агенство добрих ведмежих послуг” пропонує: „Птахи та звірі, міняйте своє житло! Кому дуже жарко, кому дуже сиро, Б’юро підшукає Вам іншу квартиру, – щоб кожному жити зручніше було.”   Прочитали лісові жителі об’яву, почесали лапами потилицю і подумали: „А що, може й справді помінятися?” От пристрибала до косолапого...

Більше
  • 17.03.2015

Колись давно в нашому краї, де буяли зелені ліси, височіли гори, квітувала природа, біля бурхливої річки жила українська сім’я. Мати була красивою, співучою і дуже роботящою. У заквітчаній хатині завжди було вдосталь харчів, спечений смачний хліб, вишиті рушники на стінах. Батько мав золоті руки – будь-яку роботу міг виконати, й усе йому вдавалося. Був у них син Тарас, талановита і розумна дитина. Він завжди допомагав батькам і справно виконував свої обов’язки. Сім’я жила весело, в достатку та здоров’ї, у мирі й любові, аж поки в їхньому краї не поселився дивний...

Більше
  • 12.03.2015