Казки для дітей

День почався зі стрибків на скакалці, саме так Ліна виконувала домашнє завдання. Урок фізкультури тепер проходить у онлайн-форматі, як і всі інші. Щоденні повітряні тривоги тривожать і заважають, вони тепер замість шкільних дзвінків. За нормативом, на скакалці треба неперервно проскакати хвилину. – Якщо зайву хвилинку поспати, то замало, але одну хвилиночку скакати на скакалці – забагато для мене, – сказала Ліна, зупинившись. Її назвали на честь Ліни Костенко, тому що крилатим ґрунту не треба, тож для такої активістки, як наша героїня, це ім’я “саме те, що треба”!  – Добре, що...

Читати далі
  • 19.04.2023

2 частина Високо-високо над темним, густим лісом, із-за хмар визирнуло яскраве сонце. Воно зігріло усе довкола своїм теплом. — Прокидайтеся звірята, пора вам всім уже вставати! І ось, лагідні промінчики зазирнули до кожної хатинки, та пробудили від сну, усіх жителів казкового лісу. Прокинувшись, звірятка почали умиватися, чепуритися. Потім вони поскладали щось у свої кошички, та вирушили в дорогу. Виявилось, що усі тварини домовилися зустрітись на квітучій лісовій галявині. — Ох, яке неймовірно гарне та чудове це місце! Захоплено промовили звірятка. Тут панують пахощі духмяних трав та солодкі мов мед аромати квітів....

Читати далі
  • 13.04.2023

1 частина Одного сірого, похмурого дня, лив сильний дощ, малесенькі дітки сиділи біля вікна та сумували, про те що, довкола них не відбувається нічого цікавого та веселого. І тут, малюки пригадали, що нещодавно від дорослих вони почули про те, що зовсім скоро буде свято. Але яке саме свято, так і не змогли пригадати. Саме тому, вони вирішили про це запитати у своєї матусі, побігли до неї та й гукають: — Мамо! Мамо! Скажи нам, на яке свято ми чекаємо? — Скоро, прийде до нас свято яке має назву Великдень, відповіла...

Читати далі
  • 07.04.2023

В одному місці на Україні жив хлопчик Ромчик. Він був веселою допитливою дитиною. І помічав те, що інші не бачили, чи просто були такими заклопотаними й байдужими що їм було не цікаво.  Ромчик  полюбляв спостерігати за пустощами краплинок дощу. Коли падав дощик, краплинки сміялися і танцювали, бавилися в перегонки і їм було надзвичайно весело. Вони манили до себе Ромчика і він щодуху вибігав на двір, під час дощу, бігав веселився разом з ними, хоча йому перепадало від батьків за такі пустощі. Він розумів, чому краплинки такі веселі, адже вони напоюють землю цілющою водичкою, яка дає життя...

Читати далі
  • 07.04.2023

Суперечка може виникнути не тільки між людьми. Так одного разу російська Природа посперечалася з українською. Ви, мабуть, знаєте, що ворожа Природа росії така сама зла та мстива, як і її народ. Російська Природа постійно з кимось змагається та намагається довести всім, що вона найсильніша та найрозумніша. Проте вона забуває одне: завжди знайдеться той, хто сильніший та розумніший. Ні, ми в жодному разі не хочемо сказати, що українська Природа ідеальна. Вона має свої екологічні проблеми та недоліки.Однак наша Природа не приховує їх, а навпаки закликає свій народ вирішити екопроблеми. Але щось...

Читати далі
  • 04.04.2023

Він стояв спустошений, покинутий, з розбитими вікнами. Почорнілий.  Зверху накособочений, без даху, з чорною дірою замість входу. Він не був самотнім. Таких домів за рік повномасштабного воєнного вторгнення було чимало. Вони були архітектурними свідками війни. Не про таку долю вони мріяли. Кожна людина мріє про свій дім, хоче, щоб він був затишним, міг зігріти своїм теплом. Хай на вулиці йде дощ або сніг, або крижаною ковдрою вкриває і робить білим цілий Світ зимова завірюха, а ти поспішаєш до нього, він відчиняє тобі двері. Затишний і теплий. Горнятко з чаєм, що живить, тепле...

Читати далі
  • 04.04.2023

У дуплі старезного дуба багато років жила Премудра Сова. До неї за порадою  дуже часто зверталися мешканці казкового лісу. Премудра Сова, здається, про все на світі знала і щедро поради свої роздавала. Якось до неї звернувся за мудрим словом маленький Павучок. — Шановна пані, — прокашлявшись, мовив малюк. — Порадьте, будьте ласкаві, що маю робити, як на світі жити? — Що саме тебе турбує, якої поради ти хочеш? — не зрозуміла Премудра Сова. — Даруйте, я так хвилююся, що розгубив усі потрібні слова, — знітився Павучок. — Річ у тім,...

Читати далі
  • 30.03.2023

Тільки-но Ослик Мося вийшов за поріг свого будиночка, одразу підтюпцем подався до хвірточки, що відділяла його подвір’я від дороги. Сьогодні у нашого Ослика особливий день — він, разом з усіма наймолодшими мешканцями ближнього лісу, отримав запрошення до «Лісової школи». «Цієї суботи, о дев’ятій годині ранку, на території «Сонячної Галявини», у тіні зелених дерев відбудеться перше заняття для звіряток-маляток. Будь ласка, приходьте!» — було написано у запрошенні. — Не спізнитися б! — подумав Ослик Мося і задріботів ніжками, прискорюючи кроки. Серед великої кількості маленьких звірят, що, мов горох, розсипалися по всій...

Читати далі
  • 03.03.2023

У синьому-синьому небі жила собі маленька, пухнаста, біла хмаринка. Тут було багато хмар та хмарин, і кожна з них мала свої справи та обов’язки. Всі вони були різними: одні грозовими, другі дощовими, треті сніговими, було ще й інших багато, правда маленька Хмаринка про всіх своїх родичів ще мало знала, бо не так давно народилася. Жили вони дружно та без суперечок до того часу, аж поки малій  не скортіло запитати в когось зі старших хмар, хто з поміж них найголовніший. Ой, лишенько, що тут почалося! Кожна, з дорослих хмар, намагалася довести,...

Читати далі
  • 02.03.2023

— Сьогодні у нас відбудеться екскурсія в Ботанічний сад, — зробив оголошення класний керівник, — будьте уважними й дізнаєтеся нові факти зі світу Флори. В класі було тихо, ймовірно, що така екскурсія була всім до вподоби. — Зокрема, хочу наголосити про дотримання правил безпеки по дорозі до Саду. Йдемо по двоє, рівною колоною, дорогу переходити необхідно по зебрі. — Бідолашна зебра, оце як ми всім класом по ній тупотіти почнемо, вона ж не витримає! — пожартував і сам захихотів Данило Карасько, цей рудоволосий бешкетник кожного дня приносив до гімназії нові...

Читати далі
  • 01.03.2023