Казки для дітей

На галявині, що знаходиться в дуже-дуже дрімучому лісі, куди не ступала нога людини, було дуже гамірно. Звичайно, якщо б ви потрапили туди, вам навряд чи б було чути хоч щось, крім дзижчання бджіл, співу солов’я і ніжного шелесту дерев. Хто може похвалитися дуже хорошим слухом (сподіваємося не той, хто любить підслуховувати чужі розмови), міг би почути якийсь дивний тихий писк, що доноситься всюди. Але, навіть і ця людина могла б подумати, що їй, швидше за все, здалося. Та хіба може бути щось тривожне в цьому чудовому місці? Трава висока і...

Читати далі
  • 25.11.2016

Ця історія розпочалася в одному з магазинів. На довгій полиці лежали коробочки. Менші і більші, одні паперові, інші напівпрозорі. І в такій коробці з прозорим пластиком жила й наша Батарейка. Як і її подруги, вона мріяла, щоб її купили, потримали у теплих долонях, поставили до якогось приладу… – А що далі? – питала Батарейка найближчу сусідку. Тільки та знизувала плечима і розверталася в інший бік – вона не любила питань. Якось вранці до крамнички забіг жвавий Малюк. Він вів за руку Тата. – Ось таку батарейку треба? Чи таку? Допитливі...

Читати далі
  • 28.10.2016

– Не підіймайся близько до поверхні, – казала мама Кротеняті. – Особливо з правого боку від комори. Та де ж там! Цікаве Кротеня і біля вітальні новий вихід вирило, і біля своєї спальні запасний. Але як же комора! Там стільки смакоти! І без додаткового входу?! Малюк спочатку пообідав. Хтозна, скільки доведеться рити. І взявся до роботи. Все вгору, і вгору. Аж раптом з грудкою землі вниз почали падати якісь незнайомі речі: товстенькі і худенькі, квадратні чи круглі, важкі і легкі. Кротеня разом з усім донизу звалився. Спробував цей непотріб через...

Читати далі
  • 28.10.2016

Червона Зіронька тихенько спостерігала за круглим Місяцем вночі. І, дивлячись на мерехтливе світло зірок, мріяла полетіти до них. Та раптом невелика тінь пронеслась поверхнею води. А з човна у море посипалось сміття. На мрійницю впало щось прозоре. Але, коли вона спробувала звільнитися, дужче заплуталась у пакеті. Ніч змінилася ранком. Небо над морем було таким чистим, а сонечко пригрівало та лагідно, що всі морські мешканці з задовоненням вийшли на прогулянку. Різнокольорові медузи плавали майже на поверхні, нагріваючи прозорі шапочки. А тоді хвилькою опускалися нижче. Під ними зграйками крутилися рибки. – золотисті,...

Читати далі
  • 19.10.2016

Десь серед зеленого лісу, так далеко, що люди туди й не заглядають, живуть гномики, дуже схожі на людей, але невеличкого зросту. Кажуть, що колись давно вміли вони скарби знаходити, якими щедро ділилася матінка-земля. А зараз з глибоких печер перейшли гномики у хатинки жити, звірятам лісовим допомагати, дерева і кущі доглядати. Працювали вони сумлінно. і кожен займався тим, що подобалось. Хто з лісових вуликів пасіку тримає, хто землю обробляє, а хто пісень співає. І був там малюк Тимошко — непосидюща дитина, все хотів він знати. Маленькі кругленькі вушка гномик розставляв широко-широко,...

Читати далі
  • 10.10.2016

Жив на світі самотній аптекар Аспірин. Він готував ліки і тим самим заробляв собі на хліб. Якось Аспірин надумав переглянути старі рецепти. Вони дісталися йому від батька, тому – від його батька і так далі – адже аптекарями були всі предки Аспірина. Гортаючи пожовклі від часу папірці, Аспірин натрапив на один, де було кілька невідомих йому рецептів. За цими рецептами аптекар виготовив таблетки. Потім написав велике оголошення: “Тут ви можете придбати ліки, які збільшать або зменшать ваш зріст, допоможуть схуднути або поправитись, змінити зовнішність або характер”. Аспірин вивісив оголошення на...

Читати далі
  • 31.08.2016

Якось на одному узліссі з’явився страшний і кровожерливий павук Тарантул. Щодня він ловив і з’їдав тьму-тьмущу комах. Двійко його отруйних гачків-щелеп прокушували найміцніший панцир, від чого комаха миттю вмирала. Одним ударом Тарантул убивав великого джмеля. Міг убити навіть горобця, крота. Відчуваючи свою всемогутність, павук наказав комашиному населенню щодня надсилати йому на обід по десять комах. Сум та журба лягли довкіл. Кожного дня відправлялися на загибель нові й нові жертви. Довго думали комахи, що їм робити, і, зрештою, вирішили порадитись із старим Жуком-Оленем. Знаю  я  одного  хороброго воїна, Калікурга,- мовив комахам...

Читати далі
  • 31.08.2016

Із-за хмар визирнуло сонечко. Повітря сповнилося лагідним літнім теплом, і з усіх нірок та щілин повилазили комахи. Між деревами з’явилась велика колона гусені соснового шовкопряда. Гусені повзли в один ряд, і кожна лишала за собою тоненьку ниточку, по якій рухалися інші. Позаду колони, таким чином, залишалася довга, сліпучо-біла стрічка. Усі гусениці повзли впевнено, повагом, не роззираючись по боках. Лише перша неспокійно крутила головою. Їй доводилося шукати дорогу без ниточки. Довкола було багато сосен, де гусінь поживилась би духмяною зеленою хвоєю. Та через кепський зір вона не знаходила жодного дерева. Натомість...

Читати далі
  • 23.08.2016

За горами й лісами було колись одне королівство. Тут жили найкращі в світі столяри, кухарі, будівельники, шевці та майстри усіх інших ремесел. У цьому королівстві і його король вмів шити, кувати залізо, ремонтувати годинники – був майстром на всі руки. І лише у малого королевича все валилося з рук. Навіть цвяха забити не міг, неодмінно влучав по пальцю. – Ой болить! Не хочу більше! – лунало в палаці, лиш тільки йому давали якийсь інструмент. А терпіння, аби по справжньому навчитися якійсь справі, королевич не мав. – Хочу одразу все вміти,...

Читати далі
  • 23.08.2016

Якось семирічному Миколці подарували Казку. І була та Казка не проста, а чарівна. Хто її прочитає, стає добрішим і кращим. Та хлопчик лише переглянув малюнки книжечки і відклав у бік. Вирішив прочитати пізніше. Через кілька днів йому подарували настільний футбол, і він закинув Казку в іграшкову шафу. – Ой! – скрикнула вона, боляче вдарившись. – Хто тут? – озвався хрипкий голос. – Це я, чарівна Казка. Хто мене прочитає, стає добрішим і кращим. А ти хто? – Я – безколісний автомобіль Гуркотун. – А чому ти тут опинився? – Поки...

Читати далі
  • 23.08.2016