Чому Петрик не зробив уроки
Все відбувалось з вівторка на середу. Це був дуже теплий і сонячний день. Прийшов Петрик із школи й каже своїй мамі:
— Привіт, мамо! Нам сьогодні домашню роботу не задавали!
— Так сонечко!? — Питає мама.
— Так! — Відповідає Петрик.
— Добре сину. Іди їж.
— Добре мамо. — Каже Петрик.
Виходить Петрик на вулицю й зустрічає Наталку — свою однокласницю. І вона запитує у нього:
— Петрику, ти зробив уроки?
— Ні! — Відповідає Петрик.
— Чому? — Запитує у нього Наталка.
— Нам їх не задавали! — І побіг. А уроки задавали, він їх прослухав.
Наталка подивилася на нього дивним поглядом і здивувалася: «Так навіщо я робила математику, українську мову і літературне читання? Чи він їх просто прослухав?».
— Чому Наталка так на мене подивилась? — подумав Петрик.
Наступного дня приходить Петрик в школу й здає зошити. Дивиться вчителька зошит Петрика, а на ньому нічого немає. Здивувалась вчителька.
— Я ж задавала уроки, а Петрик їх не зробив. Двійка йому.
Коли Петрик побачив двійку, він здивувався.
— Чому мені двійка?
Він підійшов до Hаталки i каже:
— Привіт! Можна я візьму на секунду твій щоденник?
— Ну тримай! — сказала Наталка
Дивиться Петрик в щоденник Наталки :
СЕРЕДА
Укр.мова – сторінка 23, виконати вправу 12.
Математика – сторінка 19, виконати номер 16 і 17.
Література – вивчити вірш на сторінці 15.
Тоді Петрик подивився в свій щоденик:
CEPEДА
Укр. мова –
Математика –
Література –
— Як я міг прослухати домашня завдання???
Приходить додому, і мамі двійку не показує. А мама сама заглянула в його зошит і каже:
— Петрику! Іди сюди!
Петрик приходить до мами, весь труситься і плаче.
— Мамо! Вибач мене! Я забувся записати уроки! Я їх прослухав! — І плаче далі.
— Ну сину, не плач.
— Мама, я більше так не буду!
— Добре.
Йде Петрик наступного дня в школу. І викликає його вчителька.
— Петрику, іди сюди!
Петрик перелякався.
— Ти чому уроки не зробив?
— Я забув. Я більше так не буду!
— Добре. Пробачаю. Але щоб це був перший і останній раз!
— Я обіцяю, що тепер буду завжди записувати домашні завдання!
Приходить Петрик додому. Поїв і відразу сів робити уроки. І мама його похвалила.
— Петрику, невже ти змінився?
— Так, змінився! А все тому, що я пообіцяв своїй вчительці Оксані Петрівні, що буду завжди записувати домашні завдання!