Казка про Маленьку Мрiю

В одному затишному і красивому містечку народилась Маленька Мрія. Вона була дуже доброзичливою та дружелюбною і щойно народившись поспішила до людей. Вона підійшла до першого будинку і постукала. Але їй не відкрили. Вона пішла до наступного – там теж двері були закриті. Нарешті в наступному будинку їй відкрили і запитали:

— Хто ти?

— Я — Маленька Мрія.

— Але у нас не прийнято мрiяти — відповіли люди і відмовилися впустити до себе Мрію.

У наступному дворі люди запитали її:

— Навіщо ти нам?

— Я спробую зробити ваше життя яскравішим і цікавішим.

— У нас немає на це часу — вiдмахнулсь тi.

Маленька Мрія посмутніла, ніхто не хотів впустити її до себе додому і подружитися. Вона опустила голову і повільно підійшла до останнього дому на вулиці. Зітхнувши, Мрiя тихенько постукала. Двері відкрила дитина.

— Ну привiт, Маленька Мрія!

— Ти знаєш як мене звати ? — здивувалася та.

— Звичайно! Більш того, я не могла дочекатися твого приходу! — і дитина взявши Мрію за руку повела її в будинок. Коли Мрія увійшла в будинок, вона побачила там Дитинство. Дитинство підійшло до гості і ласкаво промовило :

— Вiтаю тебе, Маленька Мрiя! Ми чекали тебе, адже Дитинство та Мрії — завжди поруч. А коли прийде час і я піду, не дай Дорослості вигнати тебе з життя цієї дитини. Тоді ти підростеш разом з нею і можливо станеш Великою Мрією.

Мрiя погодилась. Вона була дуже рада знайти будинок з такими  щирими друзями.

Казка про Маленьку Мрiю

Чому Петрик не зробив уроки

Надіслати коментар

<-- -->