українcька

Як був собі дід та баба. У діда була дочка і в баби дочка; обидві вже були дівки. Дідової дочки баба не любила. Усе, було, лає її, сердешну, та знущається над нею, та ще, було, й діда підцьковує, щоб згриз голову своїй дочці. Оце, було, підуть обидві дівки на досвітки; бабина ж дочка усе тільки жирує з хлопцями, поки ті й мички попалять, і пряжу порвуть, а дідова дочка усе робить — пряде там або що інше, а вже ні часиночки не згуляє. Оце ж уранці йдуть додому; дійдуть до...

Читати далі
  • 28.01.2015

Був собі пан та лакей. То як були ще вони малими, так укупі грались і все у них зарівно; а як став панич паном, то так зненавидів того лакея, що давай вигадувати та приказувати, щоб він зробив те й те, та все таке, щоб його можна було знищити. Усе те лакей поробить, живим і вернеться. От раз загадує йому: — Принеси мені, — каже, — Видимо й Невидимо. Той іде — плаче та й прийшов десь у ліс, та такий страшенний, що господи! Дивиться — стоїть хатка, він і пішов...

Читати далі
  • 26.01.2015

Був у царя син. Захотів він женитися. Ходить син сумний, а цар питає: — Чо’ ти, синку, такий сумний? — Жениться хочу. — То женися. — А дозволиш взяти, кого я схочу? — Дозволю. — То я піду пошукаю собі жінку, — сказав син. Іде він понад берег, а на річці три сестри шмаття перуть. — Який гарний хлопець іде, — каже старша сестра. — Якби він мене взяв, я би йому одним веретеном напряла і весь дім убрала. А середюща: — Я б йому одним хлібом весь дім нагодувала....

Читати далі
  • 21.01.2015

Колись у далеку давнину жили собі чоловік та жінка. У них був син, який дуже любив битися. Через це в їхній хаті завжди була сварка. Якось приходить до них одна баба та й каже: – Ваш хлопець бився з моїм сином. Зробіть щось з ним, покарайте його. Тато налаяв хлопця. А мама збоку й каже: – Аби ти, сину, так бився, як Лугай у полі. Хлопець і задумався: що то за Лугай, хто він такий? Довго думав, ходив та думав, врешті й вирішив: «Коли мама так сказали, піду я геть...

Читати далі
  • 12.01.2015

Жив собі бідний чоловік. Мав одного сина – статечного й робітного хлопця, та й сам не сидів склавши руки. Але бідність не могли вони подужати і тому жили у скруті. – Агов, батьку, досить із мене!.. Піду я у світ, і будете видіти, що знайду ліпшу долю. І хлопець зібрався в далеку дорогу. Батько провів його аж за поле. А там починався великий лісище. Попрощався чоловік із сином і тяжко зітхнув: – Та чи побачу ще тебе? Гай-гай! Як вимовив це слово, з’явився коло нього якийсь чоловік. Чорний-чорнезний і страшно...

Читати далі
  • 09.01.2015

Був Іван Царевич і не міг собі по всіх государствах пари найти. Їде знов у своє государство. Їде через ліс, а напроти йде бабка з басагами. Та й каже: — Не гордись, що ти царя син і по всіх государствах пари не міг найти. Ось на тобі цих три яблука. В них тобі й пара є. Узяв він ті яблука та й думає: «Невже пара може бути в яблуках?» Проїхав з версту, тоді взяв та й розкраяв їдно яблуко. А відти вийшла така гарна дівчина! Вийшла та й каже: —...

Читати далі
  • 08.01.2015

Йшло, два козаки степом, надибали дерево й сіли в холодку. Один на бандурці пограває, а другий слухає. Коли се один і каже: — Ой, братику, біда! Смерть іде! (А воно, бачите, в степу так здалека видно!). — Ну, то що? — каже той. — Та вона ж нас постинає! Тікаймо! — Е… ні, брате, не подоба козакам утікати! Та й спека он яка чортяча, не дуже то й підбіжиш! Будем уже сидіть. Раз мати на світ родила, раз і помирати! — Чи так, то й так! Сидять. Надійшла смерть та...

Читати далі
  • 05.01.2015

Десь в одному селі жили собі чоловік та жінка. Була у них дочка-одиначка, дівчина-підліток, та така клепана на язик, гостра та розумна, хоч би й кому не попустить, хоч кому носа втре. Всі на селі звали її за це «бідовою». Сповнилось їй вісімнадцять років, дівка стала на порі. Батько й мати чекають уже й старостів — от сватати прийдуть. Одного разу старих десь не було дома, приходять до неї старости. От поздоровкались вони з дівкою, поклали хліб на столі, а самі посідали собі на лаву. Почали балакати з дівкою й...

Читати далі
  • 14.09.2014

Жили колись два брати: один багатий, а другий бідний. Ото раз і зійшлися вони та й забалакались. Бідний каже: — Хоч як гірко в світі жити, а все краще по правді жити. А багатий: — Де ти тепер знайдеш правду? Нема тепер правди на світі, тепер скрізь сама кривда. Кривдою краще жити. А вбогий на те не пристає: — Ні, таки, брате, правдою краще! Тоді багатий: — Ну, гаразд! Давай об заклад: підемо людей питати,— кого стрінемо, того й спитаємо,— і так до трьох разів. Як на твоє скажуть, то...

Читати далі
  • 14.09.2014

Жив собі Іван з жінкою. Жили вони дуже бідно. Не стало в них ні грошей, ні хліба, і залишилось хоч помирати. Пішов Іван до брата, а брат у нього був багатший від нього, позичив у нього сто карбованців, щоб хоч трохи підкріпитись. Тоді пішов одного разу в шинок, наївся, напився, заплатив гроші шинкареві, більш ніж те все коштувало, а коли шинкар дав йому здачу, він її не брав. От шинкар цьому й здивувався, та й каже Іванові: — Іване, чому ти здачі не береш? А Іван йому й відповідає: — Тепер у...

Читати далі
  • 07.09.2014